За заможні громади! Сплачувати ПДФО за місцем діяльності – позиція АМУ
Асоціація міст України (АМУ) послідовно відстоює інтереси громад, а отже триває дискусія навколо одного з базових податків для місцевих бюджетів – податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Ще більше ця дискусія загострилась після кінцевого формування усіх громад у версії перспективних планів 2020 року, так як нова адміністративно-територіальна основа вимагає більш справедливої моделі застосування фіскальних важелів. ПДФО є одним з базових податків для наповнення бюджетів територіальних громад, оскільки «прив’язаний» до прикладання праці чи місця проживання фізичної особи і як наслідок сплатою податку такою фізичною особою. Ось тут і є той кілок навколо якого все крутиться, так як справляти податки та збори пов’язані з фізичними особами згідно чинного законодавства зобов’язані так звані податкові агенти – переважно юридичні особи.
В умовах новоутворених територіальних структур виявилось, що в наслідок лише доволі простої операції – перереєстрації податкової адреси юридичної особи одні громади починають отримують надмірні доходи, в той час коли інші на території яких і було згенеровано ці доходи, несуть втрати у вигляді тих самих недотриманих податків та зборів. Ще одна проблема – коли юридична особа має відокремлені підрозділи і здійснює справляння податку за місцем податкової реєстрації головного офісу. Такий стан речей явно не відповідає дійсній економічній ситуації в громадах, експлуатації інфраструктури, витратам, що несуть господарюючі суб'єкти при виробництві продукції чи наданні послуг, реальним обсягам споживання. Як наслідок громади втрачають ресурси для розвитку, послаблюється спроможність для поліпшення матеріально-технічної бази освітянських чи медичних закладів.
На сьогодні запропоновано кілька проектів законів (№5244, №5244-1, №5244-2, №5244-3) для врегулювання такого стану речей. Якщо коротко то найбільш реальним серед запропонованих варіантів є законопроект №5244-3. Логіка цього проекту закону, який зареєстровано у Верховній Раді України за № 5244-3 від 30.03.2021 полягає у тому, що сплата ПДФО здійснюється за місцезнаходженням юридичної особи та її відокремленого підрозділу, де фактично працюють фізичні особи - платники податку. При цьому передбачено, що до відповідного бюджету сплачується 100 відсотків податку на доходи, нараховані працівникам юридичної особи, її відокремлених підрозділів. Щоб було зрозуміло про які ресурси йде мова, то лише для громад Львівщини це десятки мільйонів гривень.
Важливо відмітити, законопроект за № 5244-3 є погоджено усіма членами Асоціації міст України, в той час як законопроекти №5244, №5244-1, №5244-2 є категорично неприйнятними для органів місцевого самоврядування, оскільки запропонована ними зміна порядку зарахування ПДФО ще більше розбалансує місцеві бюджети
Чому це важливо саме сьогодні?
Податкова система України базується на певних базових принципах, один з яких це стабільність і прогнозованість стосовно податків та зборів. А зміни норм щодо податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду в якому будуть діяти нові правила та ставки.
Отже, будь які зміни до фіскальних норм, щоб були чинними з початку 2022 р. мають бути внесені до відповідних нормативних актів не пізніше 30 червня 2021 р. Сподіваємось, що голови та активні громадяни з громад нададуть вагомі аргументи народним депутатам для підтримки саме проекту закону за № 5244-3 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб за фактичним місцем здійснення діяльності фізичними особами».
Тепер слово за народними депутатами!
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 150
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 99
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 30342
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 20988
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
20871
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 8367
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 8066