Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.

Такими ви нам не потрібні!

    25 лютого 2013 р. я надіслав електронною поштою за адресами press.klichko@gmail.com , vo@svoboda.org.ua   звернення до лідерів опозиційних політичних сил - ВО «Свобода» та партії «УДАР» . На жаль, я не зміг відшукати адресу електронної пошти партії «Батьківщина», зокрема на офіційному сайті партії http://byut.com.ua   будь-яке посилання щодо можливості листування відсутне. Моє звернення стосувалось неконституційності деяких норм Кримінального процесуального кодексу України, зокрема   ст.45, ст.58, ст.63,   п.2 ч.1 ст.66  (щодо обмеження виключно адвокатами кола осіб, що можуть бути захисниками), п.1 ч.2 ст.284, ч.3 ст.288  (щодо невизначеності статуса осіб, відносно яких кримінальне провадження закривається за нереабілітуючими підставами),  ч.2 ст.303  (щодо неможливості судового оскарження деяких дій або бездіяльності слідчого та прокурора).  В своєму зверненні я запропонував  депутатам від опозиції внести до Конституційного Суду України подання про виз н ання неконституційними вищезазначених правових норм, та одночасно подати відповідний законопроект до Верховної Ради України. У випадку, якщо моя пропозиція буде підтримана, я запропонував у найкоротший термін (декілька днів) особисто підготувати та надіслати депутатам проекти необхідних документів.

     Я вважаю, що депутати від ВО «Свобода» та партії «УДАР» повинні проявити свою громадянську позицію з цих питань. Всім відома доля Ю.Тімошенко та Ю.Луценко, які потерпають від прокурорсько-суддівського свавілля. Але разом з тим на них лежить значна провина в тому, що вони своєчасно (тобто будучи при владі) не потурбувались про вдосконалення кримінально-процесуального законодавства, відавши це дуже важливе питання на відкуп «покращувачам». Якщо опозиція знову припуститься таких помилок - наслідки можуть бути не набагато кращими.

     Може скластися враження, що проблема є суто професійною, та стосується лише юристів – але це не так. Зокрема, питання статусу захисника особи у кримінальному провадженні  потенційно стосується кожного громадянина. Багатьом (якщо не всім) відомо, що адвокати, на жаль, у своїй більшості є заручниками (тобто свідомими, або невільними учасниками) корупційної системи правосуддя, що існує в Україні. Крім того, послуги адвоката завжди будуть дорожчими, ніж аналогічні за якістю послуги юриста – не адвоката, оскільки адвокату треба компенсувати чималі витрати на здобуття та підтримку професійного статусу. Також всіх громадян потенційно стосується суттєве погіршення процедури судового оскарження у кримінальному провадженні – вже на поточну дату новий КПК у цій частині проявив на практиці  свої вади (навіть у порівнянні з КПК попередньої редакції).

     Якби опозиція виявила зацікавленість у моїй пропозиції, то єдине, що від неї вимагалось – це поставити підписи депутатів під відповідним зверненням та подати його до Конституційного Суду України. До речі, текст звернення  я написав би власноруч  – тобто і тут не потрібно нічого робити! Політичні зиски від такого кроку наша опозиція мала б незалежно від результату розгляду справи – навіть у випадку відмови, тому що таким чином наш Конституційний Суд черговий раз показав би свою залежність від влади.

     Але, на жаль – я не отримав ніякої відповіді ні від   ВО «Свобода» , ні від партії «УДАР»  на своє звернення. Можливо, у шановних депутатів є більш важливі справи, ніж вдосконалення кримінально-процесуального законодавства?

      Наприклад, більш важливою для суспільства проблемою можна вважати справу про позбавлення дерутатських повноважень С.Власенка. Галасу здійняли на всю Україну, не оминули і Європи з Америками! Але якщо уважно прочитати постанову ВАСУ з цього приводу  від 6 березня 2013 року     по справі   П/800/141/13 (наявна в Державному реєстрі судових рішень), то можна дійти висновку, що попри перевантаженість тексту постанови дещо зайвими, як на мій погляд, посиланнями на практику ЄСПЛ - сама суть цього судового рішення не виглядає як явно незаконна. Так, дійсно депутат С.Власенко був захисником підозрюваної у кримінальному провадженні за «новим» КПК, дійсно у нього певний час не була призупинена дія адвокатського свідоцтва, дійсно за законом такі обставини у сукупності є ознаками  ведення адвокатської діяльності – тому «маємо те, що маємо», як казав один відомий політичний діяч. На жаль, пан Власенко та його оточення не врахували однієї важливої обставини – вони зараз не влада, а опозиція. Тому не можна припускати, що влада щось не врахує, те помітить або   побоїться зробити – така поведінка є проста недбалість, тобто залишати за собою такі юрідичні «хвости», як у пана Власенко, просто неприпустимо.

     Але мова зараз не про це. Якщо опозиція не має бажання вчинити кроки, які не є обтяжливими,  небезпечними або компроментуючими з ідеологічної точки зору, але можуть принести користь усьому суспільству – тоді це не опозиція! Якщо ви, панове опозиція, здатні підтримувати в суді тільки пана Власенка, а не суспільство в цілому – ви не опозиція, а просто професійна корпорація депутатів! І останнє: якщо ви не в змозі організувати комунікацію із своїми виборцями, якщо вам немає часу або бажання відповідати на звернення громадян своєї держави – тоді ідіть геть!

     Такими ви нам не потрібні.                              

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net