Строк нарахування 3% річних від суми позики
Верховний суд: порядок обчислення та строк припинення нарахування 3 процентів річних від суми позики
24 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 465/3928/17, провадження № 61-15498 св 23 (ЄДРСРУ № 116541678) досліджував питання щодо порядку обчислення та строку припинення нарахування 3 процентів річних від суми позики.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За приписом першого речення частини першої статті 1050, яке визнано такими, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2022 від 22 червня 2022 року, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання.
Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює окремі види зобов`язань (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц).
За частиною другою цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
(!!!) При обчисленні 3 процентів річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
Такий висновок містяться, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року № 373/2054/16, провадження № 14-446 цс 18.
Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).
В доктрині приватного права припинення зобов`язання обумовлюється дією правоприпиняючих юридичних фактів. Юридичні факти, що зумовлюють припинення зобов`язання, отримали назву підстав припинення. Припинення зобов`язання - це припинення правового зв`язку його суб`єктів, у яких припиняються суб`єктивні права і обов`язки, що складають зміст зобов`язальних правовідносин (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2023 року в справі № 161/13862/19 (провадження № 61-7868св21).
Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов`язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов`язанням. Заміна боргу позиковим зобов`язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).
Під новацією слід розуміти одну з підстав припинення зобов`язання, яка представляє собою домовленість сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2019 року в справі № 483/2085/16-ц, провадження № 61-33184св18).
Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року у справі № 465/5980/17 (провадження № 61-1178св20).
Тлумачення частини другої статті 604, статті 1053 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що не виключається за домовленістю сторін заміна первісного зобов`язання, яке виникло на підставі договору позики, новим позиковим зобов`язанням між тими ж сторонами.
ВИСНОВОК: Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом/позикою, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Аналогічну правову позицію висловлено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) та постанові Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 295/7309/21.
- Як не втратити демократію в часи війни? Анна Ємельянова вчора о 18:39
- Пастка спокуси: аналіз ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України Дмитро Зенкін вчора о 13:09
- Work-life balance у світі фінтех: виклики та рішення Любов Даниліна вчора о 12:29
- Як вести 2 і більше проєктів на день і при цьому залишатися в ресурсі Катерина Мілютенко вчора о 10:40
- Кіндер-сюрприз зі страшної реальності Євген Магда вчора о 08:46
- Забезпечення позову шляхом зупинення розпоряджень податкового органу Євген Морозов вчора о 08:40
- Страх і ненависть: вектор – Польща Євген Магда 12.12.2024 23:27
- Чи готові інвестори вкладатися в Україну під час війни? Фелікс Аронович 12.12.2024 22:18
- Якою мовою ґуґлили українці у 2024 - дослідження Олександр Колб 12.12.2024 15:55
- Водень: шлях України до європейської енергетичної інтеграції Олексій Гнатенко 12.12.2024 15:33
- Меморандум: новий крок до прозорості чи нові виклики для клієнтів? Світлана Приймак 12.12.2024 09:00
- Попіл війни не сховаєш під килим Наталія Тонкаль 11.12.2024 22:22
- Шахрайство з криптовалютою: схеми, захист, запобіжні заходи Фелікс Аронович 11.12.2024 21:51
- Херсонщина: загрозливі тенденції та виклики Тарас Букрєєв 11.12.2024 16:26
- Моє місто: що йому болить і як його лікувати Данило Зелінський 11.12.2024 16:18
-
Міла Куніс, Селена Гомес і Памела Андерсон: найкращі образи з ланчу Chanel — фото
Життя 12391
-
У школу – за бронюванням. З чоловіками або без, Україна ризикує залишитися без вчителів
11593
-
Перший ЗІЛ росіян спалив у 14 років. Історія Героя України Дениса Чубарева
4422
-
Які солодощі найбільше шкодять здоров'ю — результати наукового дослідження
Життя 3662
-
"Піхота в оточенні". Чому утворився Успенівський мішок – ситуація на Курахівському напрямку
3004