Оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал суду

Правова можливість апеляційного оскарження протокольних ухвал (судових рішення постановлених без окремого процесуального документу)

14 грудня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 757/38949/16-ц, провадження № 61-20864св21 (ЄДРСРУ № 108296798) досліджував питання щодо правової можливості апеляційного  оскарження протокольних ухвал (судових рішення постановлених без окремого процесуального документу).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є, серед іншого, ухвали.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина друга статті 258 ЦПК України).

Відповідно до частин четвертої, п`ятої та восьмої статті 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.

Відповідно до частин першої-третьої статті 248 ЦПК України у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвища та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати; 8) інші відомості, визначені цим Кодексом. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.

За частиною першою статті 247 ЦПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи (частині четверта статті 247 ЦПК України).

Положення частин четвертої, п`ятої статті 259 та частини першої статті 353 ЦПК України не ставлять можливість реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження певного кола ухвал місцевого суду в залежності від їх поділу на протокольні та такі, що оформлені окремим документом, як і не містять заборони оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал.

Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05 лютого 2019 року у справі № 903/381/18, від  23 вересня 2020 року у справі № 756/12128/15-ц, провадження № 61-4486св19 (ЄДРСРУ № 92173350), від 11 листопада 2020 року у справі № 925/1142/18, від 20 травня 2021 року у справі №  904/4013/20, від 29 червня 2022 року у справі № 554/7291/19 (провадження № 61-771св22)

ВИСНОВОК: При вирішенні питання права особи на апеляційне оскарження визначальним є саме зміст процесуального рішення суду першої інстанції, а не його форма.