Фінмоніторинг нотаріуса, як доказ у справах про визнання необґрунтованими активів

13 липня 2022 року Вищий антикорупційний суд в рамках справи № 991/366/22, провадження 2/991/1/22 (ЄДРСРУ № 105252483) серед іншого досліджував питання щодо процедури фінансового моніторингу та незупинення суб`єктом первинного фінансового моніторингу (нотаріусом) операції з перерахунку коштів за договором купівлі-продажу.

Відповідно до п. 45 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» первинний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які вживаються суб`єктами первинного фінансового моніторингу і спрямовані на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

За приписами ч. 2 ст. 6 вказаного Закону до суб`єктів первинного фінансового моніторингу відносяться зокрема банки та нотаріуси. При чому суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний проводити аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу (п. 22 ч. 6 ст. 6 Закону).

Статтями 15 та 16 Закону визначені фінансові операції, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу та фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу. При цьому суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного КК України, та зобов`язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Отже, суб`єкт первинного фінансового моніторингу дійсно має право зупинити проведення фінансової операції на строк до двох робочих днів, проте такі дії можливі і допустимі тільки у випадку наявності мотивованої підозри, щодо проведення особою легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом, або у разі, якщо фінансова операція містить ознаки, передбачені статтями Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

В додаток до викладеного Міністерство юстиції України надало роз’яснення від 26.09.2012 р. «Нотаріуси як спеціально визначені суб'єкти первинного фінансового моніторингу» де вказало незважаючи на те, що  нотаріуси є спеціально визначеними суб'єктами первинного фінансового моніторингу і головний їх обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, передбачені Законом України "Про нотаріат", з метою надання їм юридичної вірогідності, нотаріуси не володіють будь-якими навичками та знаннями щодо бухгалтерського обліку та аудиту, щоб на достатньому рівні вивчити фінансову діяльність та фінансовий стан клієнта.

ВИСНОВОК: Відтак сам по собі факт проведення первинного фінансового моніторингу та незупинення відповідної операції нотаріусом не свідчить про перевірку відповідним суб`єктом законності походження грошових коштів, що були використанні для здійснення фінансово – господарської операції та їх приналежності суб’єкту .