Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
19.04.2022 08:47

Розширено перелік осіб, які звільняються від військової служби

Адвокат (судовий захист), магістр права

Прийнято Закон України, яким розширено перелік осіб, що звільняються від військової служби в умовах воєнного часу та загальної мобілізації

01.04.2022р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян» № 2169-IX.

Відповідно до Пояснювальної записки вбачається, що 15 березня Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за такими особами з інвалідністю і тяжкохворими дітьми» за реєстраційним № 7140- 1 від 14 березня 2022 року, який має на меті визначення спрощеного порядку звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за такими особами з інвалідністю і хворими дітьми.

Однак, згаданий вище закон не враховує всіх категорій громадян, які не зможуть нести військову службу у зв’язку з загальною мобілізацією. Усі підстави для звільнення з контракту під час воєнного стану передбачені в пункті третьому частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме:

- особи, які досягли граничного віку перебування на військовій службі (60 років, для вищого офіцерського складу - 64);

- непридатні до військової служби з виключенням їх з військового обліку;

- особи, щодо яких набрав законної сили обвинувальний вирок суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.

Отже, звільнення з контракту за сімейними обставинами, зокрема вагітних жінок-військовослужбовців, жінок-військовослужбовців у відпустці для догляду за дитиною, одного з подружжя, якщо обоє проходять військову службу і мають дитину чи кілька дітей до досягнення ними повноліття, військовослужбовців, які виховують дитину самостійно, під час воєнного стану неможливе, що перешкоджає забезпеченню принципу охорони дитинства. Те ж саме стосується і підстав для звільнення з військової служби під час воєнного стану за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

У статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Такий перелік є неповним, адже може скластись ситуація, коли жінка проходить військову службу, а чоловік займається вихованням дитини і підлягає призову. У такому разі, якщо у нього немає інших підстав для відстрочки, дитина залишається без опіки та піклування батьків. Також можлива ситуація, коли чоловік проходить службу, а жінка підлягає призову, адже є резервістом у зв'язку з тим, що проходили військову службу з 2014 року і після звільнення її було автоматично віднесено до оперативного резерву.

(!!!) Неможливість звільнення вагітної жінки-військовослужбовця з військової служби під час воєнного стану чи призов за мобілізацією може загрожувати життю не лише самої жінки, а й ненародженої дитини, хоча Сімейним кодексом України у частині четвертій статті 49 визначено, що держава повинна створювати для вагітних жінок умови для збереження їхнього здоров'я та народження здорової дитини.

Під час воєнного стану жоден з батьків, якщо обоє є військовослужбовцями, не може звільнитися з військової служби. Така ситуація може спричинити залишення дитини без батьківської опіки та піклування взагалі, що порушує принцип забезпечення охорони дитинства.

Так, у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» вказано, що кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків. Стаття 12 цього ж Закону визначає, що держава надає батькам допомогу у виконанні ними своїх обов’язків щодо виховання дітей.

Враховуючи викладене Законодавець вніс зміни до таких законів України:

1. Частину першу статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" після абзацу дванадцятого доповнити новим абзацом такого змісту: "жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу".

2. У Законі України "Про військовий обов’язок і військову службу" :

1) пункти 3 і 4 частини другої статті 17 викласти в такій редакції: "3) дитину (дітей) віком до 18 років, яку (яких) виховують самостійно; 4) дитину віком до трьох років";

2) у статті 26: підпункт "г" пункту 2 частини четвертої викласти в такій редакції: "г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

- у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

- у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

- у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

- у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

- у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

- у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

- у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

- військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

- військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

- один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

- військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років";

у частині п’ятій: підпункт "ґ" пункту 2 доповнити абзацом одинадцятим такого змісту: "військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю"; пункт 3 доповнити підпунктом "г" такого змісту: "г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

- у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

- у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

- у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

- у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

- у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

- у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

- військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

- військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

- один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

- військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років";

- підпункт "г" пункту 2 частини шостої доповнити абзацами одинадцятим і дванадцятим такого змісту:

- "військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

- один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років".

ВИСНОВОК: Таким чином, зазначеним Законом встановлено додаткові підстави для звільнення з військової служби під час воєнного стану, а саме:

- вагітність;

- перебування у відпустці для догляду за дитиною;

- звільнення одного з подружжя, якщо обоє проходять військову службу і мають неповнолітню дитину (дітей);

- виховання неповнолітньої дитини (дітей) самостійно.

Також запропоновано надати жінкам та чоловікам, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який проходить військову службу, право на відстрочку від призову за мобілізацією та на строкову службу.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи