Адвокатське зберігання документів: de jure та de facto

Адвокатське зберігання документів – послуга, що пропонується Адвокатами та Адвокатськими об’єднаннями та надає можливість захистити документи клієнта від незаконних дій контролюючих органів чи третіх осіб.

Раніше була розповсюджена практика укладення Договорів зберігання, за якими Клієнт передавав на зберігання документи, а Адвокат зобов’язувався забезпечити їх схоронність. Неозброєним оком видно, що укладення Адвокатами Договорів зберігання суперечить правовій природі інституту Адвокатури, адже покликанням Адвоката є захист прав та інтересів клієнта, а не охорона чи зберігання його документів.

З прийняттям Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року (далі – Закон) послуги зі зберігання документів Адвокатами однозначно опинилися за межами правового поля. У статті 1 Закону адвокатська діяльність визначається як незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Про надання послуг із зберігання документів в Законі не йдеться.

Розвиток Адвокатури в Україні триває, як і триває боротьба Адвокатів за свої професійні права та гарантії. На сьогодні, Законом встановлено гарантії адвокатської діяльності, визначено поняття «адвокатської таємниці», що по суті на законодавчому рівні встановлює різницю у правовому статусі Адвоката та юриста (представника).

Повертаючись до питання захисту (не зберігання) документів Клієнта, надані Законом права та гарантії дозволяють Адвокатам забезпечити надійний правовий захист переданих їм документів. Мова, як правило, йде про фінансово-господарські та бухгалтерські документи, які зазвичай, є об’єктом зацікавленості правоохоронних та контролюючих органів.

Порядок проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій щодо Адвоката є набагато складнішим на відміну від порядку проведення таких заходів щодо суб’єктів господарської діяльності. Зокрема, забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов’язаних із здійсненням адвокатської діяльності; під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону.

Отже, Адвокат чи адвокатське об’єднання дійсно мають можливість захистити документи клієнта від незаконного вилучення, але такий захист здійснюється в межах дії Договору про надання правової допомоги, а не Договору зберігання. Захист документів Клієнта є однією з гарантій адвокатської діяльності, що може бути реалізована лише за умови належного правового оформлення Адвокатського досьє.

 Таким чином, на сьогоднішній день укладення договорів про надання правової допомоги саме з Адвокатом чи адвокатським об’єднанням має низку переваг у порівнянні з аналогічними договорами, укладеними з юридичними фірмами та юристами. До таких переваг, як правило, відносять якість правової допомоги та особливий статус інформації (документів), що передається захиснику. Хоча наявність свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю не є безумовною гарантією кваліфікації правника та показником якості правової допомоги, відсутність такого свідоцтва унеможливлює захист інформації (документів) Клієнта за допомогою інституту адвокатської таємниці.