Не секрет, що адміністрування українського бізнесу є невеселим: згідно міжнародних досліджень, тільки за параметром «оподаткування» ми займаємо 65 місце у світі (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/print-395389.html) При тому, що Грузія займає 14 місце. Але це тільки вершина айсберга, адже окрім власне податківців є податкова міліція, ДСНС, Екоінспекція, АМКУ і ще купа інших контролюючих органів. Одним з них є Держпраці, про який і піде мова.
Ще минулого року Держпраці було рекордсменом (якщо не брати АМКУ) за розмірами стягнень, що накладалися на бізнес: мільйон гривень за один «візит» було нормальною практикою. Але в лютому відбулася «міні-перемога» - Верховна рада зменшила розмір штрафів.
Так, якщо раніше у разі недопуску до проведення інспекційного відвідування бізнесу загрожував штраф в розмірі 472 300 грн, то наразі діє «покращення» до 80 000 грн. За недотримання мінімальних гарантій – 10 000 грн за кожного працівника. Однак, якщо кадрова служба не протабелювала працівникам на годину менше перед святом - підприємство з 30 працівників отримає штраф 300 000 гривень на рівному місці.
Додатковим пряником стало те, що у разі сплати 50% штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови, вона вважається виконаною. Тобто, як і в ситуації зі штрафами у сфері дорожнього руху, держава всіляко заохочує наповнювати бюджет штрафами, а не судовими зборами. Тож, чи є сенс судитися з Держпраці за наявності такого «аукціону небаченої щедрості»?
Наведу кілька власних прикладів.
Рішенням Харківського окружного адмінсуду у справі № 520/6249/19 від 07.08.2019 було повністю задоволено позовні вимоги про визнання постанов про накладення штрафів на ФОП на загальну суму 838 773 грн. Держпраці подало апеляційну скаргу, однак 13.11.2019 вона була повернута, оскільки апелянт так і не сплатив судовий збір.
Рішенням Чернівецького окружного адмінсуду у справі № 824/91/19-а від 30.03.2020 було повністю задоволено позовні вимоги про визнання постанов про накладення штрафів на ТОВ на загальну суму 982 872 грн. Держпраці також подало апеляційну скаргу, однак 18.06.2020 вона була повернута, оскільки і цього разу судовий збір не було сплачено. Наразі ТОВ в процесі повернення коштів судового збору.
Рішенням Харківського окружного адмінсуду у справі № 520/2337/2020 від 15.07.2020 було повністю задоволено позовні вимоги про визнання постанов про накладення штрафів на ТОВ на загальну суму 463 203 грн. Зрозуміло, що і цього разу Держпраці звернулося із апеляційною скаргою, однак 07.10.2020 на сайті судової влади з’явилася інформація про її повернення апелянту.
Як кажуть, один раз – випадковість, два – співпадіння, три – закономірність. Аналіз ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду за останній час дає підстави стверджувати, що подібна практика наявна і в Києві.
Така ситуація склалася через те, що внаслідок карантину у скрутній фінансовій ситуації опинився не тільки бізнес, але й бюджети держорганів на судові спори, тож не звернутися із апеляційною скаргою на негативне для них рішення вони не можуть через побоювання складання протоколу про корупцію, але й оплатити всі підряд скарги можливості не мають.
На щастя, в 2020 році практика звільнення та відстрочення сплати судового збору держорганам зустрічається все менше, адже суди, нарешті, зрозуміли, що подібне є порушенням рівності учасників процесу. Слід зробити висновок: якщо рішення суду першої інстанції – ґрунтовне, то апелянт «зекономить» на його оскарженні, розуміючи безперспективність цього, залишивши кошти на більш вірогідну справу. А для того, щоб рішення таким стало, слід ретельно готувати матеріали позову.
Платити 50%, чи судитися - вирішувати бізнесу. Однак, слід пам’ятати, що за повторне протягом ДВОХ років виявлення роботи неоформленого працівника, або формально оформленого, але на неповний робочий день, - застосовується штраф в розмірі 150000 грн за кожну особу.
Тож не слід економити бюджети Держпраці на судовий збір та користуватися хоч якимись плюсами карантину.
