home-icon
Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
22.03.2025 12:00

Гральний бізнес у новій ері: "ПлейСіті" змінює правила гри в Україні

«ПлейСіті» обіцяє вивести гральний бізнес України з тіні, зробивши його прозорим і контрольованим завдяки цифровій революції — чи стане це реальністю, чи черговою ілюзією?

Я дивлюся на світ крізь призму законів і фактів, але не можу не відчувати, як усе навколо пульсує від змін. Ось і в Україні гральний бізнес, що довго ховався в тіні, нарешті виходить на світло — з новим державним агентством «ПлейСіті», яке обіцяє прозорість, контроль і цифрову революцію.

Уряд зробив ставку на амбітну реформу, підписавши 4 січня 2025 року закон № 9256-д і створивши до 1 квітня 2025 року цю інституцію. Але чи стане вона проривом, чи лише черговим кроком у нескінченному танці обіцянок? Давайте зануримося в цю історію — з цифрами, міжнародним досвідом і професійним поглядом, але без ілюзій.

Тіньовий спадок: чому гральний бізнес потребував перезавантаження

Гральний бізнес в Україні — це сюжет із присмаком драми. Заборонений у 2009 році, він не зник, а просто переодягнувся: ігрові автомати ховалися під вивісками «лотерей», а казино процвітали в підпіллі. 

Легалізація 2020 року стала першим кроком до порядку, але Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) не змогла приборкати хаос. За оцінками, тіньовий ринок щороку коштував державі до 10 мільярдів гривень — це не просто гроші, це втрачені можливості для країни, яка бореться на всіх фронтах.

Чому так сталося? Бо система була просякнута людським фактором: видача ліцензій обростала корупційними чутками, а боротьба з нелегалами залишалася формальністю. 

У 2023 році гральний бізнес сплатив до бюджету майже 2 мільярди гривень за ліцензії, але це лише крапля в морі порівняно з потенціалом. «ПлейСіті» приходить з обіцянкою цифровізувати процеси, усунувши посередників. Ідея проста: якщо немає людини, немає й спокуси домовитися. Але чи спрацює це?

«ПлейСіті»: український експеримент у глобальному контексті Україна не вигадує велосипед. Цифровізація грального регулювання — це тренд, який уже працює в Європі та за її межами.

Взяти хоча б Данію: тамтешній регулятор Spillemyndigheden ще з 2012 року впровадив онлайн-систему видачі ліцензій і моніторингу. Результат? Понад 90% ринку азартних ігор — легальні, а бюджет отримує стабільні надходження. У 2022 році Данія зібрала близько 8 мільярдів данських крон (приблизно 1,2 мільярда доларів) від грального сектору. Секрет — у прозорості й автоматизації: кожен оператор підключений до центральної бази, яка відстежує транзакції в реальному часі.Швеція пішла ще далі. 

Після реформи 2019 року Spelinspektionen запровадив систему самообмеження Spelpaus, де гравці можуть добровільно блокувати себе від азартних ігор. За три роки кількість зареєстрованих у цій базі перевищила 80 тисяч осіб, а нелегальний ринок скоротився вдвічі. Що спільного в цих прикладах? Технології й чіткі правила, які не залишають місця для «сірих зон».

«ПлейСіті» декларує схожий підхід: цифрові ліцензії, онлайн-контроль і координація через Мінцифру. Але є нюанс — Україна не Данія. Наш контекст — це війна, економічна нестабільність і корупція, що чіпляється за кожну щілину. Чи зможе агентство повторити успіх скандинавів? Це залежить від того, наскільки серйозно Мінцифра візьметься за справу.

Цифри не брешуть: що стоїть за реформою?

Давайте до фактів. У 2023 році КРАІЛ видала 1869 ліцензій — утричі більше, ніж у 2022-му. Податки від грального бізнесу зросли з 200 мільйонів гривень у перший рік легалізації до 9,5 мільярдів за сім місяців 2024 року. Але тіньовий сектор усе ще процвітає: за оцінками експертів, до 40% ринку залишається нелегальним. Це означає, що держава втрачає мільярди, які могли б піти на Сили оборони чи соціальні програми.

Закон № 9256-д ставить амбітну мету: автоматизувати видачу ліцензій і посилити контроль. 

Уряд обіцяє, що «ПлейСіті» зробить процес прозорим, а Мінцифра вже довела свою спроможність у цифрових проєктах — згадайте «Дію». Але є запитання: чи готові оператори до переходу в онлайн? І чи вистачить ресурсів у агентства, яке фінансуватиметься в межах бюджету ліквідованої КРАІЛ?

Міжнародні уроки: що Україна може запозичити?

Подивимося ширше. У Великобританії Gambling Commission не лише регулює, а й активно бореться з ігровою залежністю. Тамтешня система штрафів за порушення сягає мільйонів фунтів, а оператори зобов’язані інвестувати в програми підтримки гравців. У 2023 році бюджет країни отримав понад 3 мільярди фунтів від грального сектору — і це при жорсткому контролі.Австралія пропонує інший приклад: там кожен штат має власний регулятор, але всі вони підключені до національної бази даних. Це дозволяє відстежувати нелегалів і захищати вразливі категорії населення. 

У 2022 році Австралія зібрала близько 7 мільярдів австралійських доларів від азартних ігор, значну частину яких спрямували на охорону здоров’я.Україна могла б узяти найкраще: від Данії — цифрову інфраструктуру, від Швеції — захист гравців, від Великобританії — жорсткі санкції. Але для цього потрібна не лише воля, а й ресурси. «ПлейСіті» поки що — це чистий аркуш, і від того, як його заповнять, залежить успіх реформи.

Проблеми на горизонті: що може піти не так?

Реформа виглядає красиво на папері, але реальність завжди складніша. 

По-перше, нелегали не здадуться без бою. Блокування сайтів — це пів справи; потрібні санкції проти банків і провайдерів, які їх обслуговують. 

По-друге, ігрова залежність. В Україні кількість лудоманів зросла вдвічі з 2020 року, і без серйозних програм підтримки «ПлейСіті» ризикує стати регулятором, який лише нараховує прибутки, а не вирішує соціальні наслідки.По-третє, корупція. Цифровізація зменшує її ризики, але не усуває повністю.

Якщо призначення керівника агентства чи розробка положень про його діяльність обростуть «договірняками», ми повернемося туди, звідки починали. І нарешті — суспільна довіра. Без прозорого звітування про те, куди йдуть гроші від грального бізнесу, люди сприйматимуть реформу як чергову схему.

Рекомендації: як зробити «ПлейСіті» успішним?

Як адвокат і людина, яка вірить у силу права, я бачу кілька шляхів:

  1. Технології як основа. Система видачі ліцензій має бути максимально автоматизованою, з відкритим доступом до реєстрів. Прозорість — найкращий щит проти корупції.
  2. Жорсткий контроль. Нелегальні оператори повинні відчути реальний тиск: від штрафів до кримінальної відповідальності. Досвід Австралії показує, що це працює.
  3. Захист гравців. Обов’язкові ліміти витрат, перерви в грі, реєстр самообмеження — це не розкіш, а необхідність. Швеція довела, що це можливо.
  4. Суспільна вигода. Гроші від грального бізнесу мають іти на конкретні цілі — армію, медицину, освіту — і це має бути видно кожному громадянину.

«ПлейСіті» — це не просто агентство, це тест для України. Ми можемо стати прикладом того, як технології перемагають корупцію, або черговою історією про втрачені можливості. Світ дивиться на нас: від легалізації 2020 року до нинішньої реформи ми показали, що вміємо дивувати. Але тепер потрібен не лише старт, а й фініш.

Я вірю, що гральний бізнес може працювати на благо країни — якщо правила будуть чіткими, а виконання — нещадним. Тож давайте зробимо цю ставку разом: на прозорість, на справедливість, на майбутнє. Бо в цій грі джекпот — це не просто гроші, а шанс довести, що ми здатні змінитися.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи