Податкова система має сприяти розвитку підприємництва і наповнювати бюджет
Коли ми говоримо про реформування української економіки, то маємо розуміти, що йдеться не про ситуативні й розрізнені кроки.
Зміни повинні бути комплексними, спрямованими, передусім, на детінізацію бізнес-середовища й лібералізацію податкової системи.
Годі сподіватися на економічний успіх, якщо у нашій податковій системі немає стабільності. Варто пам’ятати: жоден іноземний інвестор не прийде в Україну, якщо тут постійно змінюється податкове законодавство. Треба один раз встановити чіткі правила й працювати за ними.
За різними оцінками, сьогодні від сплати податків так чи інакше ухиляється від 50 до 60% українського бізнесу. Якщо ми проаналізуємо ситуацію в автотранспортному секторі, то практично 90% капіталу обертається у тіні. Лише мізерна частка компаній працює прозоро, так би мовити, «по білому».
Саме тому, повторюю, реформування економіки має бути комплексним і системним. До низки нагальних ключових змін я відношу поступове зменшення ставки ПДВ, запровадження податку на виведений капітал та податкову амністію або нульову декларацію.
Зниження ПДВ
Я, як народний депутат, зареєструвала законопроект про поступове, упродовж 5 років, зменшення ставки ПДВ до 15%. Деякі мої колеги по фракції пропонують зробити це негайно, а ставку визначити на рівні 17%. Вважаю це ризикованим, тому що не запропоновані компенсаторні механізми поповнення бюджету, який й зараз є дефіцитним. Натомість, повільна поступовість і паралельне запровадження компенсаторних механізмів дозволить нам не лише мінімізувати бюджетні втрати на початку цих змін, але і забезпечити довгоочікуване виведення капіталів зі схем мінімізації.
Податок на виведений капітал
На мою думку, податок на виведений капітал, тобто, на виплати з прибутків компаній, стимулюватиме реінвестування бізнесу. А це нові робочі місця, надходження до бюджету. Водночас він запобігатиме банальному «проїданню» цих доходів акціонерами чи власниками компаній.
Податкова амністія
Це важливий інструмент лібералізації економіки. В Україні колись вже намагалися декриміналізувати тіньовий капітал. Але тоді ця спроба провалилася, оскільки була непослідовною. Ми ж пропонуємо абсолютно інший підхід до запровадження нульової декларації. Вона не буде вибірковою і дозволить легалізувати значну частину працюючого в тіньовій економіці країни капіталу. До того ж, обов'язковою умовою цього я вважаю інвентаризацію та ідентифікацію дійсних власників «нічийних» на сьогодні величезних земельних ділянок, розкішних приватних будинків, довгобудов, об’єктів промислової нерухомості, як потенційних об’єктів оподаткування.
І бюджет наповнювати, і підприємництво розвивати
Нарешті, на законодавчому рівні доцільно було б створити цілісний орган, який би опікувався питаннями податкової сфери і наповнення держбюджету, моніторив бізнес-середовище, аналізував відповідні тенденції і робив прогнози. Максимально сприяти розвитку підприємництва і, водночас, наповнювати бюджет – такими мали б бути його завдання. Є напрацювання експертів з податкового реформування, які наголошують на доцільність і важливість такої трансформації. Зі свого боку я планую зібрати робочу групу, яка вивчить це питання. І в разі доцільності ми подамо відповідний законопроект.
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк вчора о 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна вчора о 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 155
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 100
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 83
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 81
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 80
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 27649
-
121 мільйон на демонтаж: у Києві знесуть цех "Більшовика" для завершення розв’язки
Життя 6396
-
Новий "дизельгейт": у Британії почався суд над найбільшими у світі автовиробниками
Бізнес 5325
-
Індія запропонує США компромісну пропозицію щодо російської нафти – Bloomberg
Фінанси 5032
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 4583