Як зберегти культуру донатів?
Донат став чимось звичним для українців. Та як зберегти це явище після перемоги? Поговоримо про культуру дарування.
Замість кави - донат, замість оплати - донат, замість подарунка - донат.
В Україні сьогодні донатить кожен, від цього залежить виживання нашої країни.
Культура донатів - це вимога часу. За час повномасштабного вторгнення відсоток людей, що роблять донати виріс з 56% у 2021 до 65% у 2022, а середній донат виріс у 9 разів (згідно з дослідженням фонду Загорій). Люди стали більш системно підходити до роботи з благодійними та громадськими організаціями, ресурсно долучатись до співпраці, через що виріс і індекс довіри до сектору НУО.
Але чи вдасться нам перетворити це у системну звичку після перемоги?
Розберімося, для спочатку, з поняттями.
Донат – це фінансова допомога для суспільної користі.
Існують нефінансові ресурси, які можуть бути корисні для суспільства: час, спільнота, експертиза, навички, довіра, контакти, приміщення, технології… Цих ресурсів чимало, і не обовʼязково бути багатою людиною, щоб щось віддавати на спільне благо.
Звичку віддавати, дарувати ресурси (фінансові та нефінансові) на спільну користь можна визначити як культуру дарування. В залежності від мети дарування, визначають такі поняття як філантропія, благодійність та меценатство.
Філантропія – це використання приватних ресурсів на суспільну користь з врахуванням довгострокових результатів, на попередження можливих проблем. Це також про системне дарування на рішення одної проблеми. Результати такого дарування можна побачити через певний час: пів року, рік, кілька років. Якщо брати сучасні реалії, то фінансування супутника, який купив Притула та Лачен – це про філантропію. Бо результати зʼявились тільки через певний час.
Благодійність – це використання приватних ресурсів на суспільну користь на закриття термінових потреб. Це коли ми мобілізуємось тут і зараз для допомоги постраждали та потребуючим. Для нас благодійність сьогодні найбільш розповсюджена – ми збираємо щодня гроші на дрони й інші речі для військових, ми мобілізувалися для допомоги херсонцям після підриву Каховської ГЕС.
Меценатство – це про використання приватних ресурсів на суспільні проєкти, що стосуються культури, науки, освіти. Це теж зазвичай про довготермінові результати: створення музеїв, закладів освіти, наукових інституцій. Але дуже часто саме ця частина дарування підпадає під критику окремих активістів, бо це дуже часто “не на часі”: як це хтось може створювати галерею зі своїм ім'ям, коли у світ досі існує голод? Проте це інший спосіб вирішення суспільно важливих питань, такі як освіта населення, збереження культурної спадщини, розвиток талантів тощо.
То чи треба нам буде продовжувати донатити, дарувати після перемоги?
Сьогодні велика кількість потреб у громадах закривається коштами міжнародного фінансування та ресурсами місцевих активістів: час, вміння управляти проєктами та працювати з міжнародними коштами, довіра громадськості, налагоджені звʼязки в громаді, ресурси громади та ін.
Але через 2-3 роки після закінчення війни й нашої перемоги, міжнародні організації та фонди в більшості покинуть Україну, бо їх місія – гуманітарне реагування під час надзвичайної ситуації, – закінчиться. Будуть звісно кошти міжнародної технічної допомоги та, сподіваємось, репарації на першочергову відбудову міст України.
Але, крім того, залишиться чимало інших викликів – соціалізація ветеранів, боротьба з безробіттям, захист прав людини, екологія, освіта. В нас будуть якісь міжнародні гранти, державні програми. Але міжнародна допомога зменшиться в рази. А потреби будуть все ще великі.
Тому ми маємо почати виховувати в собі звичку дарувати системно, на довгострокові проєкти. Розвивати культуру дарування та інфраструктуру для цього. Шукати методи сталості дарування наших ресурсів, такі як соціальні підприємства та ендавменти для спільнот та громад. В наступних статтях ми поговоримо як активістам створювати таку інфраструктуру, а дарувальникам - долучатись до неї, щоб вона найкраще закривала їх інтереси.
Добробут стоїть починається з розвитку. Давайте вже зараз розвивати себе та свої спільноти. Про те, як розвивати культуру дарування, я розкажу в наступній статті.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87043
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11232
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5710
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5393