Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
02.05.2018 13:13

Українська феміда

Управляючий партнер Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська фірма «Правовий континент»

Дана справа перебуває на розгляді суддів різних інстанцій з травня 2012 року, тобто майже 6 років, а з моменту затримання підозрюваних пройшло майже 7 років.

В Апеляційному суді Полтавської області скоро відбудеться чергове судове засідання по кримінальній справі за обвинуваченням Громадян “Х”, “Y”, “Z” та “W”. Обвинуваченим інкримінуються тяжкі злочини Крадіжка, Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, Умисне вбивство.

Дана справа перебуває на розгляді суддів різних інстанцій з травня 2012 року, тобто майже 6 років, а з моменту затримання підозрюваних пройшло майже 7 років.

За цей час було безліч судових засідань в судах різних інстанцій, вирок Хорольського районного суду Полтавської області (Головуючий суддя Старокожко В.П., судді Личковаха О.О., Коновод О.В.), котрий було скасовано Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від (Головуюча суддя Денисенко Л.М., судді Нізельковська Л.В., Батрака В.В.), а засудженого “W” було звільнено негайно в залі суду.

Далі Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ (Головуючий суддя Слинько С.С., судді Дембовський С.Г., Мороз М.А.) було постановлено Ухвалу, якою задоволено скаргу прокурора по даній справі, Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області скасовано частково, а справу направлено на новий розгляд до суду Апеляційної інстанції. Справа перебувала в суді Касаційної інстанції більше року, після чого було продовжено розгляд справи в Апеляційному суді Полтавської області з новою колегією суддів.

В основу обвинувачення Громадянина W” були покладені непрямі докази та показання іншого обвинуваченого “Х” (безпосереднього виконавця вбивства підприємця “С”), від котрих він відмовлявся на досудовому слідстві та вказував на те, що давав їх під тиском з боку правоохоронних органів.

Також цікавою є ситуація з даним виконавцем вбивства, його двічі було піддано незаконному адміністративному арешту Лохвицьким районним судом Полтавської області на три доби з 12 по 15 квітня 2011 року та Шишацьким районним судом Полтавської області на 5 діб з 15 квітня по 20 квітня 2011 року і тільки після цього на допитах та при відтворенні обстановки і обставин події він вказував на Громадянина “W”, як на замовника вбивства, а потім від цих показань відмовився і став стверджувати, що оговорив Громадянина “W” під тиском працівників міліції. На це він вказував і в судовому засіданні.

Дані факти також свідчать про порушення працівниками правоохоронних органів ст. 5 Європейської конвенції “Про захист прав людини і основоположних свобод”. В практиці Європейського суду є безліч справ проти України, в яких фігурує застосування адміністративного арешту, як засіб тиску на підозрюваних у кримінальних справах, і під час цього з ними проводяться недозволені слідчі дії, порушується їхнє права на захист та застосовуються тортури і тиск. Сам факт того, що особа “Х” після відбування першого адміністративного арешту вчинила інше адміністративне правопорушення, за яке була знову притягнута до адміністративної відповідальності, наштовхує на думку про маніпуляції з боку працівників правоохоронних органів та некомпетентність суддів, що не змогли встановити об’єктивну істину в даних справах.

Інші засуджені, під час суду жодного разу не вказували на Громадянина “W”, як на замовника вбивства.

Також про тиск правоохоронних органів свідчить і те, що під час судових дебатів та в останньому слові в суді першої інстанції особа “Х” дала покази про те, що повністю підтверджує обвинувачення і суд на цю обставину послався, як на доказ, в тому числі вини Громадянина W”.

Цей недолік суду першої інстанції було усунено апеляційним судом, шляхом проведення судового слідства, в ході якого засуджений “Х” підтвердив, що він оговорив Громадянина W” під тиском працівників міліції. Але потім засуджений “Х” знову змінив свої показання, мотивуючи це тим, що на передодні судових засідань в суді апеляційної інстанції на нього посилився тиск зі сторони засудженого (на той час) W”, котрий погрожував йому та його родині.

Ці показання є сумнівними враховуючи перебування засудженого (на той час) W” в слідчому ізоляторі, в зв’язку з чим, можна зробити висновок про фактичну неспроможність Гришка зашкодити засудженому “Х” чи його сім’ї. Також ставить під сумнів показання засудженого “Х” той факт, що під час судового слідства, а саме 5 серпня 2014 року, адвокат (що на той момент захищала на суді Громадянина W”) зробила заяв про те, що їй стало відомо про факт відвідування в СІЗО засудженого “Х” прокурором по даній справі чи кимось іншим, на передодні судового засідання. Під час візиту ці особи знову засудженого “Х” свідчити проти Громадянина W”, тобто, щоб той сказав у суді, що W” – замовник вбивства. На запитання суду засуджений “Х” тут же відповів, що «оцей прокурор» (дивлячись на прокурора, який знаходиться в судовому засіданні) у нього вчора не був. А який був? Чи був хтось інший ?

Дані факти та неодноразова зміна показань засудженого “Х” можуть свідчити лише про одне : на нього чиниться тиск з боку правоохоронних органів, котрі ніяк не хочуть сприяти встановленню об’єктивної істини в даній справі та відстоюють не Закон, Честь і Гідність а підписаний обвинувальний висновок, котрий попри все має перетворитися на вирок і нікого не цікавить істина в даній справі.

Також слід зазначити, що в ході судового слідства в Апеляційному суді Полтавської області заява засудженого “Х” про тиск та погрози з боку Громадянина W” була перевірена належним чином та не знайшла свого підтвердження. Також в ході перевірки було допитано дружину засудженого “Х” котра повідомила, що зі сторони Громадянина W” та його родини погроз не надходило, до неї та її родини фізичне насильство не застосовувалося. Враховуючи вищезазначені факти, колегія суддів критично віднеслася до показань засудженого “Х” в суді апеляційної інстанції, що і було відображено в Ухвалі Апеляційного суду Полтавської області від 27 серпня 2014 року.

Також Апеляційний суд звернув увагу і на те, що засудженого “Х” було двічі незаконно заарештовано результатом чого стало його тримання в ізоляторі тимчасового утримання. Засуджений сам надав показання суду про те, що його затримання були незаконними. Суд зробив висновок про те, що адмінарешти, котрі були застосовані щодо засудженого “Х” являлися засобом тиску на нього з боку правоохоронних органів, які таким чином добивалися від нього дачі певних показань на досудовому слідстві по кримінальній справі.

Апеляційним судом було поставлено під сумнів об’єктивність прокурорської перевірки щодо законності притягнення засудженого “Х” до адміністративної відповідальності та утримання його в ІТТ. Беручи до уваги вищезазначені факти, посилання Хорольського районного суду у вироку на на результати даної перевірки, в зв’язку з чим судом враховувалися перші покази засудженого “Х” на досудовому слідстві, є сумнівними.

Апеляційним судом було вказано, що сам по собі факт отримання слідчим показань в присутності захисника не дає їм переконливості, враховуючи інші обставини справи та порушення в ході досудового слідства.

Інші висновки суду першої інстанції , які нібито підтверджують винуватість Громадянина “W”, також ґрунтуються лише на суперечливих показання засудженого “Х”, від котрих він відмовився під час досудового слідства та стверджував, що давав їх під тиском правоохоронних органів.

Провівши досудове слідство, Апеляційний суд дійшов до висновку про невинуватість Громадянина W”, в зв’язку з чим вирок Хорольського районного суду Полтавської області було скасовано в зв’язку з істотною неповнотою досудового слідства і справа в цій частині була передана прокурору для проведення додаткового розслідування , а Громадянина W” було звільнено з під варти негайно в залі суду.

Окрім цього з вироку, щодо засуджених “Х” та “Y” було виключено вказівку про засудження за п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України (вбивство на замовлення).

Судове слідство в Апеляційному суді Полтавської області, після повернення справи на новий розгляд, триває з жовтня 2015 року, майже два з половиною роки. В ході судового слідства, за цей тривалий час не вдалося отримати показання всіх свідків, а показання тих, яких вдалося допитати зводяться до того, що вони підтверджують свої попередні показання посилаючись на тривалий час, що пройшов з моменту їх перших допитів. Деякі свідки, свідомо не з’являються до судів для їх допиту в режимі відеоконференції, чим значно затягують розгляд справи. Адвокати, котрі беруть участь у справі просили застосувати до даних осіб привід та притягнути до відповідальності за неповагу до суду, на що суд погодився, але в судове засідання 28 грудня, все одно не було доставлено всіх свідків до місцевих судів для дачі показань по справі.

На сьогодні справа Громадянина W” не закінчена, над і надалі продовжує знущатися існуюча в Україні система. Громадянин W” просидів в СІЗО три роки, переніс важку операцію, те що пережили рідні Громадянина W” та його сім’я неможливо передати словами. І до цього часу Громадянина W” та його рідні знаходяться під постійним психологічним тиском, тиском меча правоохоронних органів, котрі замість замість виконання функції захисту інтересів держави та громадян, виконують функцію катів. На сьогоднішній день вже не залишилося людей котрі б вірили у винуватість Громадянина W”, проте прокуратура стоїть на своєму і продовжує підтримувати обвинувачення в суді.

Також постає чимало питань на які б хотілося отримати відповіді:

- Чи понесуть відповідальність ті, хто фальсифікував матеріали справ, застосовував катування, незаконні арешти, тиск на підозрюваних та свідків ?

- Чи понесуть відповідальність судді, котрі приймали активну участь в незаконних арештах, в порушення норм Європейської конвенції і основоположних свобод ?

- Чи поніс відповідальність лікар “L” (відповідно ухвали Октябрського районного суду міста Полтави від 07.05.2014 року), який і надалі продовжує виконувати свої посадові обов’язки в Хорольській ЦРЛ ?

- Чи було притягнуто до відповідальності працівника міліції (відповідно до неодноразових заяв Громадянина “W” в судових засіданнях), чи було проведено прокурорську перевірку за даними заявами, які її результати ?

Ці та багато інших питань не можуть залишатися без відповіді.

На даний час, Апеляційним судом Полтавської області, було повністю проведено судове слідство та допитано всіх свідків по даній справі. Суд перейшов до дослідження матеріалів справи, що в свою чергу не має зайняти багато часу.

Повертаючись до судового засідання, яке відбулося 2 березня, судом було розглянуто клопотання засудженого “Х” про звільнення з під варти. В своєму клопотанні, адвокат підсудного зазначав, що Захарченко, з врахуванням закону “Савченко”, відбув покарання, котре було призначено йому за вироком Хорольського районного суду Полтавської області. Враховуючи зазначені обставини, а також те, що засудженому Захарченку може бути призначено більш тяжке покарання лише за апеляційними скаргами Прокурора чи Потерпілих, яких не поступало, засуджений “Х” та його захисник, прохали звільнити засудженого Захарченка з під варти в залі суду та змінити запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

Під час судового засідання, представник потерпілої заперечував проти задоволення клопотання засудженого “Х”, вказавши на те, що він не повністю відбув покарання за вироком суду.

Прокурор при вирішенні даного клопотання покладався на розсуд суду.

Суд, заслухавши адвоката засудженого та самого засудженого, вислухавши думки з цього приводу адвоката потерпілої та прокурора вирішив клопотання задовольнити, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, щодо засудженого “Х”, скасувати в зв’язку з повним відбуттям покарання за вироком суду. Призначити засудженому “Х” запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

За результатами розгляду клопотання засудженого “Х” , його було звільнено з під варти в залі судового засідання та покладено на нього зобов’язання прибувати до Апеляційного суду Полтавської області за будь-яким викликом.

Також хотілося б зупинитися на тій обставині, що засудженому “Х”, було зараховано до строку відбування покарання його перебування під адміністративним арештом, що в свою чергу є фактичним підтвердженням того, що до нього було застосовано незаконні методи дізнання, представниками правоохоронних органів, котрих підтримали судді двох судів Полтавської області.

На сьогодні під вартою залишається лише засуджений “Y” , котрий ще не відбув свого покарання. Він визнав свою вину в умисному вбивстві, проте в судовому засіданні заперечує, що це вбивство було здійснено на замовлення, також він заперечує факт скоєння злочину групою осіб.

Засуджений “Y” неодноразово заявляв про тиск на нього з боку правоохоронних органів, як під час слідства так і під час судового розгляду справи.

Слід зазначити, що про тиск з боку правоохоронних органів, на різних стадіях судового розгляду справи заявляли всі підозрювані, за їхніми заявами призначалися прокурорські перевірки. Про результативність даних заходів говорити недоречно, оскільки посадові особи, які, зі слів підозрюваних, чинили на них тиск фізичний та психологічний, “вибивали” зізнання і неправдиві показання і на далі продовжують працювати в системі правоохоронних органів, успішно пройшли атестацію, деякі з них, займають керівні посади.

Громадянин “W”, котрого до цього часу, прокуратура обвинувачує в замовленні даного вбивства, з’являється на всі судові засідання, не переховується та очікує на справедливий суд.

Система, котра зламала Громадянину “W” життя, прагне засудити його та знову запроторити до в’язниці. За три роки в СІЗО, здоров’я “W” значно погіршилося, він є ліквідаторам аварії на ЧАЕС, інвалідом ІІ групи, страждає на тяжкі захворювання, періодично проходить курси хіміотерапії. Стан здоров'я “W” , значно погіршився, саме після тривалого перебування в СІЗО.

Те що пережила сім’я “W”, важко описати. Його сестра та мати, на протязі семи років підтримують “W”. Вони не пропускають жодного засідання по даній справі та всіляко підтримують найріднішу людину, шукаючи захисту в різних інстанціях. Під час розгляду справи в Хорольському районному суді Полтавської області, були неодноразові клопотання від самого Івана Гришка, його рідних, громадського об’єднання “Союз Чорнобиль Україна”, “Фонд інвалідів Чорнобиля” про зміну запобіжного заходу на підписку про невиїзд чи взяття на поруки, проте всі ці клопотання були залишені судом без задоволення. Під час розгляду цих численних клопотань, судом не було взято до відому і фактів значного погіршення стану здоров’я підсудного.

Ми маємо надію на те, що справедливість у цій справі візьме верх і Суд прийме виважене, обґрунтоване та справедливе рішення по даній справі, надавши об’єктивну оцінку всім обставинам справи та доказам.

Також нам цікаво, коли в Україні закінчать плювати на закон ? Ця справа показала, що система правосуддя та правоохоронних органів в Україні є недосконалою і до досконалості ще дуже далеко. Ніхто не поніс відповідальності за грубе порушення законодавства України та за поламані долі людей.

Ця справа не унікальна, беззаконня та свавілля пронизали правоохоронну та судову систему України. І скільки ще людей сидять по тюрмах за сфальсифікованими обвинуваченнями та за злочини, котрі вони не вчиняли, нам невідомо.

Ще одним підтвердженням моїх слів, може стати справа єдиної жінки в Україні, засудженої до довічного позбавлення волі Любові Кашинської , котра 20 років просиділа в тюрмі за злочин, котрий не вчиняла. Про це знали всі, включаючи Заступника міністра Юстиції України, Керівників міністерства Юстиції України, адміністрацію колонії, проте наше законодавство недосконале і пройшовши всі судові інстанції та не знайшовши правди, людина фактично втратила шанси опинитися на волі, адже для її помилування, потрібне було б звернення до Президента і засуджена мала б визнати вину в злочині, якого вона не скоювала. Засуджена категорично відмовилася визнавати свою вину, бо хоче зберегти своє чесне ім’я і готова за це сидіти в тюрмі.

На сьогодні відомо, що Президент України помилував Любов Кашинську і вона має опинитися на свободі цього місяця.

Сподіваємося, що в цій справі, також візьме верх справедливість і людина, котра не скоювала злочину, опинившись на свободі, доведе свою правоту а винні в її незаконному засудженні понесуть покарання.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net