Кримінально – процесуальна верифікація

Останнім часом надто потужно лунають заклики посилення контролю за соціальними виплатами. Процес контролю захопив державу так, що ми здійснюємо контроль над владою, бізнесом, соціальними виплатами, депутатами, активістами, контроль над контролем … і т.д. перелік нескінчений.

На прикладі соціальних виплат розберемо такий зразок контролю.

Уявімо. Типове районне управління, яке здійснює соціальні виплати. Зарплатня начальника, як у всіх районних держслужбовців - мізерно потужна. А хочеться цьому начальнику пожити жирно, глядячи, наприклад ,на народних депутатів, і як такий народний «жебрак» пожити, ну хоч трохи. І приходить йому на думку рішення - підвищити кількість отримувачів соціальної допомоги в районі за рахунок віртуальних громадян, простіше кажучи - паспортів. Звичайно в якості виконавця залучається підлеглий працівник, на вартість якого зростає кількість «паспортів», але … страх за можливе викриття і покарання постійно заважає. І ось на думку приходить збільшити кількість «паспортів» в районі на вартість прокурорської неуваги. Чому саме прокурорської? Тому що кум цього начальника точно знає, що в поліцію нести не треба, все одно прокурор, як процесуальний керівник все «рішає». Все начебто починає працювати, але, в один прекрасний момент поліція все ж таки дізнається про «мертві душі» на районі. Відповідно кількість «паспортів» збільшується на обсяг неуваги тепер і начальника поліції,адже тепер прокурор повинен або не спати, і постійно контролювати поліцаїв або «паспортизувати» начальника поліції. Минає час і начальник соціальних виплат росте, а з ним росте кількість схем, і кількість «паспортів». Прокурор і поліціант також ростуть. Заходять у міністерські кабінети. Замість себе вони ставлять собі подібних і отримують вже знизу але передають іще вище, бо їх так навчили, щоб бути в «команді».

Ось і питання, розвинулась би така «структура», якби районний начальник управління знав про невідворотність покарання. Звичайно ні. Якби правоохоронні органи не перетворились на організаторів таких схем, чи взагалі ми б згадували про ці «мертві душі». Один - два показових вироки і жоден начальник управління в думках би не мав такі схеми.

Звичайно. Якби централізовано в профільних міністерствах автоматизовано звірялась інформація про такі виплати, а сильні правоохоронні структури мали доступ до цих даних, така районна група товаришів довго не протягнула, або взагалі не з’явилась. Але, в міністерствах не тільки знають про «паспорти», а й отримують з їх кількості. І вертикаль така живе і розвивається саме від безкарності.

Фактично верифікація соціальних виплат може перетворитись на боротьбу з наслідками такої безкарності, при цьому супроводжуючись невірним розміщенням акцентів. Адже в закликах ЗМІ звучать саме: «пенсійний туризм», «фейкові отримувачі» і т.д. Тому для пересічного громадянина винуватець - саме той невідомий отримувач соціальної виплати або їх соціальні групи. Він бачить ворога бюджету саме в отримувачі, а не в тому, хто такі схеми породжує.

Отже в темі контролю, дуже важлива - якість такого контролю.

Виявили схему, передавайте у відповідні органи, зобов’язуйте зареєструвати кримінальне провадження, контролюйте їх, щоб не продали справу, щоб вийшли хоча б на підозру, а потім можна і в ЗМІ видавати…про результати. А підозра у кримінальному злочині, при якісному досудовому слідстві, буде висунута явно не отримувачу соціальної виплати. 

Ось тоді акценти контролю правильно самі стануть … справедливо.