Владноприватні схеми vs державні програми

Чому сфера спільного інвестування закрита не тільки для пересічного громадянина, а й для державних програм.

При владі зараз саме ті, хто саме розуміється на схемах спільного, нажаль, приватно-корпоративного інвестування і звичайно венчурного.

Сфера спільного інвестування звільнена від оподаткування, чи має від цього зиск народ України. Владноприватні інвестпроекти легально не сплачують мілліарди гривень податків. 

За допомогою венчурного інвестування здійснюється не тільки корпоративний розподіл активів між собою олігархічними структурами без сплати податків, а й продаж колекторам кредитної заборгованості банками.

Норми діючого законодавства забороняють участь держави у спільному інвестуванні. Грошей в бюджеті не має. Державна іпотечна установа стоїть. Альтернативних засобів для фінансування будівництва Уряд не дає, крім політичних гасел та обіцянок.

Всі робочі напрацювання міністерств відповідальних за будівництво нівелюються Мінфіном. Який з упорством інвестбанкіра, що зробив невдалу інвестицію, має стратегію: краще економити, ніж заробляти.

У держави є ресурси і людські і економічні, які здатні самостійно змінити ситуацію, треба лише не заважати. І ще, трохи відкоригувати законодавство запровадивши спільне інвестування держави із власним народом. 

Тоді може й не треба буде шукати (просити) кошти за кордоном, а буде можливість заробити власні.

На схемі приблизний приклад такого державнонародного, спільного інвестування. 

Без податків - на благо тих категорій громадян, які саме зараз потребують такої соціальної захищенності.

П.С. 

Довідково: вартість чистих активів всіх типів інвестиційних фондів у 2014 році склала – 180 404,7 млн. грн., з них: 170 038,1 млн. грн. – венчурні фонди.

На кого зараз працюють майже 200 млрд. грн. кожен рік?