Кабмін вніс зміни у постанову Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок», яким передбачив можливість складати податківцями «акти про неможливість проведення зустрічної звірки» у разі встановлення відсутності суб’єкта господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) чи ненаданням інформації та документів для проведення зустрічної звірки.
Тобто, коли безліч підприємців в сучасних умовах переходить на новітні технології, віртуальні офіси, аутсорсинг, фіскальна служба намагається загнати кожного в офіс і не просто загнати, а й ще зобов’язати сидіти на місці. Адже фраза (!!!) «відсутність посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням (податковою адресою)» передбачає саме це - вийшов покурити і ВСЕ…для фіскалів платника вже немає за місцезнаходженням.
Останні роки складення «акту про неможливість проведення зустрічної звірки» закінчувалось для підприємства анулюванням його податкового кредиту та зобов’язання з податку на додану вартість, що одразу негативно передавалось його контрагенту і свідчило про начебто нереальність здійснення господарських операцій. Ці ноу-хау працювали в межах протиправного Наказу ДПА № 236 від 22.04.11 року.
З серпня 2014 року начебто такі акти замінили виявленням – «податкової інформації», але наполегливо протягували зміни до постанови 1232, при цьому двічі, спочатку у жовтні 2014 року, потім у січні 2015 року з’являлись повідомлення на сайті ДФС. І ось, тишком-нишком, коли всі начебто про це забули, Кабмін протягнув бажаний інструмент для «коригування» ПДВ. Як раз на підготовлений грунт СЕА ПДВ.
Особливість системи Співставлення податкового кредиту та зобов’язань з ПДВ в тому, що коригування в ній здійснюються на підставі документу – «АКТ». Акти без податкових повідомлень-рішень суди «рубають», на підставі «довідки» - ПДВ не відкоригуєш, залишалась одна надія - «акт про неможливість проведення зустрічної звірки», але він був поза законом, як і весь 236 Наказ ДПА.
Дарма, що «Акти про неможливість проведення зустрічної звірки» заповнили електронну систему адміністрування ПДВ саме при керівникові Клименко. На підставі цих протиправних документів відбувався тиск на бізнес, адже коригування ПДВ, а фактично його анулювання відбувалось у «ручному» режимі. Теперішні керівники Державної фіскальної служби вирішили, що краще використати напрацьований «механізм» наповнення бюджету аніж будувати діалог з бізнесом.
Перевірка місцезнаходження (податкової адреси) – улюблений важіль для анулювання свідоцтва платника ПДВ або відмові в реєстрації платником цього податку. Раніше податківці створювали такі акти не виходячи з кабінету, за що отримували кримінальні стусани у вигляді статті 366 ККУ від органів прокуратури. Зараз загальний нагляд прокуратура не здійснює, гаряча лінія в прокуратурі закрита і для фіскалів знову з’явиться чудова нагода «поганяти» бізнес.
