"Укрнафтобуріння" Коломойського: рейдерське захоплення часів війни

Днями ЗМІ опублікували рішення суду, згідно з яким акції однієї з найбільших газовидобувних компаній України "Укрнафтобуріння" були арештовані та передані в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Не секрет, що цю компанію пов'язують з Ігорем Коломойським — мабуть, з найбільш одіозним українським олігархом. Що створює додаткову пікантність ситуації. Ще в жодній з десятків кримінальних справ, пов'язаних з вельми сумнівними оборудками компаній, які він контролював та контролює, особисто пан Коломойський досі не проходить навіть в якості підозрюваного. Тобто, принаймні поки що, він має певний статус особистої недоторканості від нинішньої влади. У той же час з під його контролю починають вискубувати ті чи інші “ласі” активи. Їх забирають на підставі вельми сумнівних з правової точки рішень судів чи органів виконавчої влади.

Саме це в мене викликає найбільші побоювання. Бо, по-перше, створює можливості за більш сприятливих для пана Коломойського та інших акціонерів цієї компанії обставин, опротестувати це рішення в судах, у тому числі міжнародних. По-друге, не дуже прозора та законна процедура відбирання активів у тих чи інших бізнесменів супроводжується не менш сумнівною процедурою передачі їх іншим бізнесменам. За останні декілька років таких прикладів було чимало.

Взагалі, ця практика сумнівних судових та позасудових рішень за час повномасштабного російського військового вторгнення набула дуже загрозливих масштабів. Прикладів правового свавілля на кшталт “Парі-матч”, коли без жодного судового рішення компанію-резидента викинули з ринку, того самого "Укрнафтобуріння", блокування діяльності опозиційних ЗМІ, знову ж таки без судових рішень, стає все більше. Деякі можновладці чомусь впевнені, що війна все спише, і з гаслами боротьби з українськими та російськими олігархами можна без наслідків провести перерозподіл бізнесів у власних інтересах.

Цікаво, для того, щоби мати можливість відібрати "Укрнафтобуріння" у її нинішніх власників, Генпрокуратура і ДБР відкрили кримінальне провадження за неправомірну видачу дозволів та ухвалення рішень, деяким з яких вже більше двадцяти років.

Очевидно, що дії правоохоронців та суддів в цьому мають мало спільного з правом. Бо всі можливі строки позовної давності та кримінального переслідування вже давно минули. До того ж, там за ці роки неодноразово змінювались структура володіння та склад власників.

Ще більше питань щодо справжньої мети цих рішень та їхньої справедливості пов'язані з тим, що акції цієї компанії, що входить до топ найприбутковіших компаній України, вирішили передати в управління АРМА, яку президент після чергових скандалів, пов'язаних з рішеннями, які її керівники ухвалювали, взагалі хотів ліквідувати. До речі, якщо не помиляюсь, за роки існування цієї інституції вже проти декількох її керівників порушені кримінальні справи за корупційні злочини. Враховуючи повну назву цієї інституції, це виглядає доволі курйозно.

Впевнений, що після зміни влади, і нинішнє керівництво АРМА чекає злива кримінальних справ та лава підсудних або переховування у інших юрисдикціях. Тому, здається, як свого часу казав Жванецький, “щось в консерваторії потрібно міняти”.

Але повертаючись до кейсу "Укрнафтобуріння" можна зазначити, що комусь на Банковій стало цікаво мати під рукою ліквідну компанію зі 160 млн куб. м. газу в підземних сховищах і 1,2 млрд грн на рахунках. Адже реальні мільярди прибутку на рік, а не кошти, накрадені на Великому будівництві, яке у воєнний час уже не фінансується в колишніх обсягах, виглядають зараз набагато цікавіше.

Чи закінчиться ця історія чимось гарним для пересічних українців та держави в цілому? Непотрібно бути провидцем, щоби спрогнозувати, що навряд чи.

По-перше, судячи з опублікованого рішення суду, це виглядає як звичайне рейдерське захоплення. Йдеться про події, що відбувалися на початку 2000-х років, і оскаржити це рішення в судах, у тому числі міжнародних, професійним юристам не складе труднощів. Із зазначеного епізоду, йдеться про те, що фактично розслідуються дії посадових осіб державних органів (НАК Надра України, Держслужба геології та надр). Тобто, з юридичної точки зору, "Укрнафтобуріння" і його особи не можуть бути суб'єктами кримінальної справи за статтею зловживання владою або службовим становищем.

По-друге, передавати працююче підприємство АРМА — це все одно, що відразу збанкрутувати його. Нагадаю, АРМА створювалося на вимогу західних партнерів для отримання Україною безвізу. Завдання перед АРМА стояли грандіозні. Але в підсумку АРМА перетворилося на чергову вкрай корупційну годівницю, яка доводить, що в Україні держава практично ніколи не є ефективним власником. А у випадку АРМА до цього ще додалася відсутність професіоналізму, коли чиновники не в змозі елементарно провести конкурси або знайти ефективного управлінця на конфіскований актив. Мільярдні активи досі простоюють і чекають на нових управителів від АРМА. “Укрнафтобуріння” може чекати та сама доля.

По-третє, справді справедливим мало бути не відбирання цієї компанії у її нинішніх власників, а перегляд ставок рентних платежів за видобування газу. Але ж справжня мета цього рейдерського захоплення явно не справедливість та правосуддя.

Тому протягом деякого часу слід очікувати нового олігарха у списку “Форбс” з кола осіб наближених до нинішніх керманичів держави.