Заборона пластика: професійне невігластво чи просто бажання заробити на євроінтеграції?
Екологічна політика
Пригадую, що саме агресивна, але відверто непрофесійна, боротьба “екологів” за збереження лісового фонду, призвела до масового впровадження пластику замість паперу. Зараз світ ламає голову, як вирішити проблему масового забруднення навколишнього середовища пластиком.
На жаль, ця звичка до хайпу, замість системного вирішення проблем, характерна не тільки для України, у тому числі для пластику, але взагалі для багатьох країн. Спостерігаю це в різних сферах. Наприклад, безліч разів писав про непрофесійних популізм у боротьбі з тютюнопалінням.
Тому, до речі, не дуже раджу поспішати з вступом України до ЄС. Просте ухвалення законів та інших нормативних актів не може само собі привести Україну до стандартів ЄС. Бо, одна справа — ухвалення законів, зовсім інша — їхня практична реалізація. Якщо це робити лише для того, щоби прозвітувати про відповідність вимогам ЄС, без усвідомлення необхідності комплексності їх впровадження та потреба у довгострокових перехідних, еволюційних змінах, то отримуємо не європейські стандарти, а вкрай неефективну, деградовану структуру економіки, з ще більшим рівнем зловживань і корупції. Приклад Греції, Болгарії, Румунія та багатьох інших країн, які відносно нещодавно набули членства у ЄС, більш ніж красномовний приклад саме такого механістично впровадження норм без вирішення багатьох комплексних питань, у тому числі зміни суспільних норм моралі та культури поведінки.
Про це є сенс нагадати, у тому числі, на прикладі намагань одним махом вирішити проблему забруднення навколишнього середовища пластиковими відходами.
Ще наприкінці 2021 групою депутатів під керівництвом “Слуги народу”, на чолі з головою природоохоронного комітету ВР Олега Бондаренка був зареєстрований у Верховній Раді зареєстрований проект Закону під № 6077 “Про обмеження виробництва та обігу пластикової продукції одноразового використання на території України”.
Євросоюз після скоєних дурниць щодо заміни деревини на пластик почав вирішувати цю проблему більш виважено і поступово.
Системно та послідовно скорочуючи з 1994 року небезпечні відходи, впроваджуючи технології роздільного збору сміття та його переробки й утилізації, замість їх спалювання та поховання біля великих міст, ЄС дійшов до заборони окремих виробів з пластику як елементу цієї політики.
Впроваджуючи положення “пластикової директиви” ЄС 2019 року у своє законодавство, країни – члени ЄС планують до 2030 року відмовитись від деяких пластикових виробів та зробити споживання пластику максимально циклічним, тобто пускати пластикову тару на переробку, замість забруднення та засмічення пляжів пластиковими пляшками та боксами.
Кожна Європейські держави йде своїм шляхом, враховуючи власну економічну та екологічну ситуацію, наявність альтернативних ресурсів – папір, деревина, “натуральний” пластик.
Що ж пропонують Україні?
Проектом Закону № 6077 пропонується одним махом заборонити весь одноразовий пластик.
При цьому його автори навіть не спромоглись вдало скопіювати положення європейської директиви 2019 року, заборонивши навіть те, що не заборонено в ЄС.
Наслідки такого безглуздого рішення цілком очевидні: скорочення робочих місць, відсутність посуду для населення та військових, та багато чого ще. Але кого це турбує?
Замість впровадження європейських правил поводження з відходами, до чого роками привчали європейські домогосподарства, сповідуючи культуру роздільного збору та зберігання відходів, автори законопроекту №6077 пропонують…… наказувати штрафами за вироблення та розповсюдження пластику! Так, навіть якщо ти виробив пластикову тарілку на експорт, штраф все одно знайде тебе.
Для того, щоб подивитись, як це відбувається в ЄС, достатньо просто уважно переглянути європейські директиви, регламенти та навіть мануали з ілюстраціями і порівняти їх із витвором мистецтва № 6077 на декілька статей.
Хто буде заморочуватись, впроваджуючи коштовні заходи з переробки та сортування відходів, коли можна просто заборонити щось та оштрафувати?
Мова тут не лише про якість вітчизняних законів, до неї ми звикли.
Тож, кому це вигідно?
У кулуарах парламенту поговорюють, що проект Закону № 6077 з’явився на порядку денному зараз, адже Міндовкілля разом із профільним комітетом ВР планують невідкладно “освоїти” гроші, виділені з бюджету на термінову заміну пластикових стаканчиків на паперові.
Чи справді хтось вважає, що це саме те, чого потребує зараз наша воююча країна? Невже це потрібно робити поспіхом, без необхідності комплексного вирішення цієї проблеми?
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87037
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11223
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9236
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5706
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5379