Спадкування фермерського господарства

Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», надалі - Закон). Нагадаємо, що фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов’язання.

Говорячи про спадкування фермерського господарства як цілісного майнового комплексу або його частини слід мати на увазі, що власником майна фермерського господарства в силу ст. 20 Закону є саме фермерське господарство, а спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 Цивільного кодексу України).

Тобто, фермерське господарство як цілісний майновий комплекс може включатися до складу спадщини лише в тому разі, якщо право власності на нього належало спадкодавцю. За таких умов спадкування здійснюється на загальних підставах шляхом звернення до нотаріуса та подання, серед іншого, документів, що підтверджують право власності спадкодавця на таке майно. Але, зважаючи на належність цілісного майнового комплексу саме фермерському господарству, уявити таку ситуацію на практиці досить складно.

Тож враховуючи наведене, серед можливих шляхів спадкування фермерського господарства можна виділити такі.

Спадкування частки у статутному капіталі фермерського господарства. Одразу зазначимо, що оскільки формування статутного капіталу у фермерському господарстві не є обов’язковим, більшість господарств зареєстровані без нього. Але і заборони щодо його формування чинне законодавство не містить. Тобто, такий шлях спадкування є можливим за умови створення фермерського господарства зі статутним капіталом або його формування за життя засновника (члена) ФГ – майбутнього спадкодавця.

Свідоцтво про право на спадщину і видається на відповідну, визначену статутом фермерського господарства частку спадкодавця.

Спадкування майна члена фермерського господарства. Такий варіант застосовується у випадку, якщо на момент смерті засновника (члена) фермерського господарства статутний капітал несформований,. Так, до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Процедура спадкування таким шляхом є значно простішою, якщо фермерське господарство створене одноособово спадкодавцем. У такому випадку свідоцтво про право на спадщину видається на частку, яка дорівнює 100%. Це означає, що спадкоємець стає засновником фермерського господарства.

Ситуація ускладняється, якщо у складі фермерського господарства є й інші члени, крім спадкодавця. За таких умов слід документально підтверджувати розмір частки спадкодавця у складеному капіталі фермерського господарства у формі довідки, яка подається нотаріусу разом з іншими, необхідними для оформлення спадщини документами.

Варто зазначити, що в усіх розглядуваних випадках йдеться про спадкування частки одним спадкоємцем. Разом з тим, спадкоємців може бути декілька і не виключена ситуація, коли частина бажає продовжувати діяльність фермерського господарства, а частина – ні. В такому разі спадкоємці, які не бажають займатися фермерською діяльністю вправі вимагати компенсації вартості частини успадковуваного майна від фермерського господарства.

Поряд з наведеними шляхами спадкування фермерського господарства існує ще один, який застосовується у випадку відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме визнання права засновника фермерського господарства або визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.

Декілька слів про долю земель фермерського господарства.

Так, у випадку спадкування частки у статутному капіталі фермерського господарства, і як наслідок, зміни складу засновників (членів) фермерського господарства, правовий статус земельних ділянок, які використовуються фермерським господарством не змінюється, оскільки вони і надалі залишаються у власності або користуванні фермерського господарства.

У разі ж успадкування земельної ділянки, яка перебувала у власності спадкодавця – засновника або члена фермерського господарства, право користування якою було передано до складеного капіталу господарства, змінюється її власник. Якщо ж спадкоємців декілька, вони можуть поділити земельну ділянку, крім випадку, якщо в результаті поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше мінімального розміру, встановленого для відповідного регіону (ч. 2 ст. 23 Закону).

При цьому, варто наголосити, що не підлягає спадкуванню право постійного користування земельною ділянкою, наданою фізичній особі – засновнику фермерського господарства для його створення та ведення, якщо зазначена особа до її смерті створила таке господарство. Обумовлене це тим, що з моменту державної реєстрації фермерського господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов’язки щодо використання земельної ділянки, наданої його засновнику на праві постійного користування. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 р. у справі № 922/989/18.

Але, разом з тим, земельна ділянка, надана для створення фермерського господарства на праві довічного успадковуваного володіння має інший правовий режим, ніж право постійного користування землею і, на відміну від нього, відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані (постанова ВП ВС від 20.11.2019 у справі № 368/54/17).

Як бачимо, спадкування фермерського господарства може викликати чимало запитань. Для того, щоб їх уникнути слід пам’ятати про необхідність збереження всіх документів, які підтверджують виникнення у спадкодавця права власності на майно, яке може бути успадковане, а також не зайвим буде закріпити детальну процедуру спадкування частки у статутному капіталі або майна фермерського господарства у його статуті.