Культуру, як телефон - не купити

На днях спостерігав одну ситуацію - на зупинці, коли жіночкароків до 40, відштовхнула в сторону бабусю, яка терпеливо чекала своєї черги,щоб зайти в маршрутку. Все це вона зробила ради того, щоб зайняти єдине вільнемісце, яке залишилось в салоні. Дякую людині, яка вступила місце тій літнійжінці. Люди роблять, що їм заманеться, не розуміючи, що років через  …надцять вони будуть на місці тієї бабусі івсе зрозуміють, але то буде потім. Жінка відштовхнула, сіла, розслабилася,тобто, добилася свого, але ж не там, напевно, варто було б проявляти свій норов.Для літньої людини - це, можливо, вогник надії, що не все втрачено в нашомусуспільстві, що ще є люди ввічливі, добрі, щирі та людяні, але за такими їх невидно, на жаль.

Яке ж моє було здивування, коли ця «дама» достала з кишенітелефон, який орієнтовно коштує 6-7 тисяч гривень і почала читати довідникаптекаря.

Надіюсь, що ця людина не аптекар, а якщо вона тільки вчитьсяна нього, то варто було б на рівні з професійними знаннями ще здати залік зкультури соціально-побутових відносин, бо вона ж працюватиме з людьми!

На жаль, цей приклад не поодинокий, такі ситуації нагляднопоказують, що у нашому суспільстві відбуваються соціальні зміни, але пріоритетиобрані невірні.