Культуру, як телефон - не купити

На днях спостерігав одну ситуацію - на зупинці, коли жіночка років до 40, відштовхнула в сторону бабусю, яка терпеливо чекала своєї черги, щоб зайти в маршрутку. Все це вона зробила ради того, щоб зайняти єдине вільне місце, яке залишилось в салоні. Дякую людині, яка вступила місце тій літній жінці. Люди роблять, що їм заманеться, не розуміючи, що років через  …надцять вони будуть на місці тієї бабусі і все зрозуміють, але то буде потім. Жінка відштовхнула, сіла, розслабилася, тобто, добилася свого, але ж не там, напевно, варто було б проявляти свій норов. Для літньої людини - це, можливо, вогник надії, що не все втрачено в нашому суспільстві, що ще є люди ввічливі, добрі, щирі та людяні, але за такими їх не видно, на жаль.

Яке ж моє було здивування, коли ця «дама» достала з кишені телефон, який орієнтовно коштує 6-7 тисяч гривень і почала читати довідник аптекаря.

Надіюсь, що ця людина не аптекар, а якщо вона тільки вчиться на нього, то варто було б на рівні з професійними знаннями ще здати залік з культури соціально-побутових відносин, бо вона ж працюватиме з людьми!

На жаль, цей приклад не поодинокий, такі ситуації наглядно показують, що у нашому суспільстві відбуваються соціальні зміни, але пріоритети обрані невірні.