Правомірне забезпечення позовів шляхом зупинення торгів
Об’єднана Палата КЦС ВС підтвердила правомірність забезпечення позову шляхом зупинення торгів на виконання судового рішення у іншій справі, що набрало законної сили.
Раніше уже описував схему рейдерського захоплення, яку застосували з метою захоплення трьох земельних ділянок нашого клієнта в Печерському районі м. Києва. Рейдери спочатку ініціювали штучний судовий спір про стягнення боргу, отримали у такому спорі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30.01.2020р. у справі №759/24288/19, зареєстрували в реєстрі прав за відповідачем у справі право власності на земельні ділянки, відкрили виконавче провадження із метою їх відчуження на торгах, унеможлививши їх подальше витребування неволодіючим власником за уже наявними на той час його позовами про витребування з огляду на положення частини другої статті 388 ЦК України: майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Зупинити торги в межах існуючих судових справ у Печерському районному суді міста Києва за віндикаційними позовами неволодіючого власника, попри те, що в кожній із таких справ було накладено арешти та встановлено заборони на вчинення будь-яких реєстраційних дій, станом на весну 2020 року стало вже неможливо через внесені зміни до ЦПК України.
15.01.2020р. статтю 150 ЦПК України було доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом України №460-IX такого змісту: не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб’єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Була і інша складність – суди загалом вважали недопустимим забезпечення позову у справі шляхом фактичного зупинення виконання іншого судового рішення у іншій справі, яке набрало законної сили. Цю думку, зокрема, резюмував і Верховний Суд у постанові від 25.11.2020р. у справі №524/7234/18, у якій, скасовуючи судові рішення про забезпечення позову та ухвалюючи нове рішення про відмову у вжитті заходів забезпечення, вказав: «фактично обраний позивачем спосіб забезпечення позову зупиняє виконання судового рішення у іншій справі №2-4952/11. Отже, зупинення продажу на публічних електронних торгах арештованого нерухомого майна порушує права ПАТ «Про КредитБанк», правонаступником якого є АТ «ПроКредит Банк», як стягувача у виконавчому провадженні, відтак обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства».
Однак, законодавець прямо передбачив можливість забезпечення позову шляхом зупиненням продажу арештованого майна у разі подання позову про визнання права власності на земельні ділянки та зняття з них арешту. У пункті 5 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Дія пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України направлена на те, щоб запобігти відчуженню майна у порядку виконання судового рішення, яке належить не боржнику, а іншій особі, що є цілком логічно.
Також, відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Таким чином, нами було подано додатково нові позови про визнання права власності на земельні ділянки та зняття з них арешту, посилаючись на те, що спірні земельні ділянки вибули із власності неволодіючого власника на підставі підроблених договорів дарування. Також, просили забезпечити позови шляхом зупинення продажу арештованих спірних земельних ділянок на торгах на виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №759/24288/19.
Забезпечити нові позови нам вдалось ухвалами Печерського районного суду міста Києва від 18.06.2020р. у справі №757/22558/20 та від 11.06.2020р. у справі №757/22835/20, а також постановою Київського апеляційного суду від 19.01.2021р. у справі №757/22820/20, якою скасована ухвала місцевого суду про відмову в забезпечені позову.
Паралельно, позиція, аналогічна висловленій Верховним Судом у постанові від 25.11.2020р. у справі №524/7234/18, також широко застосовувалась судами як у справах за позовами про визнання права власності і зняття арешту, так і у справах з іншими предметами позовів.
У нашій справі №757/22558/20 Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановою від 05.12.2022р. уточнила правовий висновок Верховного Суду у постанові від 25.11.2020р. у справі №524/7234/18 щодо застосування пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України, вказавши таке: «Посилання касаційної скарги на те, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову фактично зупиняє реалізацію нею права на виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30 січня 2020 року у справі №759/24288/19, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача на її користь заборгованості за договором позики від 01 жовтня 2019 року, є безпідставними, оскільки вказаний спосіб забезпечення позову ніяким чином не перешкоджає державному/приватному виконавцю проводити виконавчі дії у межах виконавчого провадження по виконанню цього рішення суду, а саме вживати заходів, направлених на розшук іншого майна, що належить на праві власності відповідачу. Тобто, зазначений спосіб забезпечення позову не зупиняє виконання судового рішення у іншій справі, а лише зупиняє продаж певного (спірного) майна, яке є предметом спору в іншій справі, а не всього майна боржника. Більше того, зазначений вид забезпечення позову є ефективним і унеможливлює відкриття нових судових проваджень щодо оспорення результатів торгів у разі, якщо позов про визнання права власності на спірне майно буде задоволено».
Таким чином, наразі сформульовано Верховним Судом правовий висновок про правильний порядок юридично значимих дій у разі виставлення на торги майна неволодіючого власника: незважаючи на наявність чи відсутність судових справ про витребування такого майна за віндикаційними позовами неволодіючого власника, потрібно подавати нові позови про визнання права власності на таке майно і про зняття з нього арешту, разом із якими просити забезпечити позови шляхом зупинення продажу арештованого майна (зупинення торгів).
Захищаючи нашого клієнта, для прикладу, в одній із справ наш порядок дій був такий:
1. Ми подали в липні 2019 року віндикаційний позов про витребування земельної ділянки, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01.08.2019р. провадження у справі №757/38189/19-ц відкрито.
2. У квітні 2020 року ця земельна ділянка була виставлена на торги на виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30.01.2020р. у справі №759/24288/19, що було отримане рейдерами у штучному судовому спорі.
3. Ми подали новий позов про визнання права власності на земельну ділянку та зняття із неї арешту, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18.06.2020р. провадження у справі №757/22558/20 відкрито.
4. Разом із новим позовом ми подали заяву про забезпечення позову шляхом зупинення продажу земельної ділянки на торгах, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18.06.2020р. позов у справі №757/22558/20 забезпечено, а постановою Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022р. ця ухвала залишена без змін.
5. Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18.03.2021р. у справі №757/38189/19-ц було задоволено віндикаційний позов нашого клієнта, набрало законної сили 20.04.2021р.
6. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2022р. у справі №757/22558/20 було задоволено позов нашого клієнта про визнання права власності та зняття арешту, набрало законної сили 16.09.2022р.
Матеріали статті актуальні станом на 26 грудня 2022 року.
- Справжніх вбивають по справжньому Володимир Горковенко вчора о 23:22
- Реформа оренди землі: стане простіше чи постраждає прозорість ринку? Валентина Слободинска вчора о 17:25
- Довіра – валюта впливу: секрет ефективного лідера Ольга Духневич вчора о 02:37
- Трансформація демократії чи її дефіцит - кейс України Ірина Овчар 30.08.2025 22:41
- Брекети після 30: чому ніколи не пізно подбати про усмішку Анастасія Опанасюк 30.08.2025 21:53
- Податкове свавілля в Україні: як держава знищує малий бізнес Олександр Рось 30.08.2025 15:30
- Проблеми з виплатами "бойових" під час лікування за кордоном після поранення Анжела Василевська 29.08.2025 16:07
- ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині Галина Янченко 29.08.2025 16:02
- Оперативний кадровий профайлінг: як швидко оцінити людей і мінімізувати ризики бізнесу Василь Фенчак 29.08.2025 15:42
- Пам'ятати – означає діяти Євген Магда 29.08.2025 10:15
- Стрес під контролем Олександр Скнар 28.08.2025 13:57
- І справедливість для всіх... Євген Магда 28.08.2025 13:48
- "Подарунок" від уряду: як під виглядом підтримки забрали пільги у багатодітних сімей Дана Ярова 28.08.2025 11:00
- Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом: правда, яку не можна замовчувати Галина Скіпальська 28.08.2025 06:00
- Мобінг: щоденник офісного терору Владислав Штика 27.08.2025 21:13
-
Обманути всіх. Четвірка найвідоміших шахрайських технокомпаній
Технології 17205
-
Україна підписала історичну угоду щодо захисту океанів
Бізнес 16905
-
Укрзалізниця завершила модернізацію двох електричок – фото
Бізнес 7130
-
Чи може ChatGPT замінити лікаря: 8 історій з практики медиків
Життя 4714
-
Анемія чи просто перевтома: як розпізнати дефіцит заліза та коли бити на сполох
Життя 3441