Що каже міжнародне право з приводу конфіскації активів російського центробанку?
Як конфіскувати заморожені активи центробанку росії
З точки зору міжнародного звичаєвого права порушене питання пов’язано із імунітетом кожної держави. Серед іншого - імунітету щодо її майна.
Вважається, що одна держава не може відібрати майно іншої проти волі останньої. У певних випадках, у відповідному порядку та за чітко визначених умов, так можна вчинити за рішенням міжнародної організації як то ООН. В такому разі можна сказати, що суверенна a priori держава підкорила себе власною волею додержанню відповідних правил. Але що робити, коли міжнародні інституції фактично не діють? Чи можуть інші держави відібрати активи агресора самотужки, кожна окремо чи разом?
Писані та звичаєві норми міжнародного права передбачають певні механізми реагування - контрзаходи та самозахист, у тому числі - колективні (солідарні). Підґрунтям для таких заходів є положення Статуту ООН, Статті про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння (ARSIWA, 2001), що вміщують визнані звичаї міжнародного права.
Можна сказати, що кожна західна країна зазнала негативного впливу російської агресії та має право (та певною мірою навіть обов’язок) реагувати, зокрема, підтримуючи Україну як зброєю та фінансами, так і в інший спосіб. В межах реалізації вищезгаданих прав можуть вживатись заходи й компенсаційного характеру за рахунок агресора, що можуть бути спрямованими на підтримку та відновлення України.
Конкретні рамки для найбільш ефективної реалізації цих міжнародних принципів краще за все помістити у відповідні міждержавні угоди (з якомога більшою кількістю країн-учасниць). Для того, шо б реально відібрати більше 300 мільярдів активів російського центробанку, скоріше за все, потрібні будуть суттєві зміни й до національного законодавства кожної з цих країн-учасниць міжнародної угоди. Поки що тільки Канада запровадила необхідний закон, проте він ще не був застосованим на практиці. Після оголошення росіі державою-спонсором тероризму, потенційно з неї буде також з її майна буде знято суверенний захист за законодавством США. Континентальна Європа є більш консервативною, але російська загроза потребує трансформації у правосприйнятті.
Тож, міжнародне право пропонує інструментарій та необхідний арсенал засобів. Необхідно активно користуватись ним, формуючи нові (жорсткі та рішучі) принципи колективної (солідарної) відсічі агресії, аж до тлумачення обмеження суверенного імунітету на активи держави, щодо якої застосовуються колективні контрзаходи, а такі активи спрямовуються на компенсацію спричиненої агресором шкоди.
Це стане запорукою миру у майбутньому та дозволить Україні принаймні частково компенсувати втрати.
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 741
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 381
- Реформа "турботи" 251
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 120
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 114
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7474
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 5658
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5400
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4315
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 3816