Максимальна пенсія перевищує мінімальну в 165 разів!
У Мінсоцполітики тепер з’явилося нове керівництво, тож можна тішити себе надіями, що нові обличчя нарешті наведуть лад у питаннях шаленої диспропорції в нарахуванні пенсій. Лише уявіть: максимальна пенсія суддів становить 390 тис. грн, а мінімальна пенсія звичайного українця – 2361 грн. Різниця у 165 разів! Нічого не дивує?
Новому керівництву Мінсоцполітики при реформуванні пенсійної системи слід звернути увагу на диспропорції, що порушують страхові принципи та принцип соціальної справедливості.
Так, з 2022 року спостерігається різке зростання кількості осіб (у 2,5 раза), яким нарахована заробітна плата у розмірі більшому за 160 000 грн (максимальна база нарахування ЄСВ – 20 мінімальних зарплат) і з частини якої, відповідно до чинного законодавства, не сплачується єдиний соціальний внесок (з суми перевищення). Це створює додаткове навантаження на бюджет Пенсійного фонду, оскільки більшість отримувачів такого розміру заробітної плати належать до категорій осіб, яким пенсія (довічне утримання) нараховується за іншими підходами ніж пенсійне страхування.
Ще одна серйозна проблема полягає в тому, що разючі диспропорції (в сотні разів) в оплаті праці між керівниками державних підприємств (компаній), членами наглядових рад, працівниками центральних органів виконавчої/судової влади, з одного боку, та працівниками реального сектору економіки України – з іншого, мають негативний мультиплікативний ефект, за якого нерівності в оплаті праці з часом викликають ще більші нерівності у пенсійному забезпеченні, щодалі поглиблюючи соціальну несправедливість в українському суспільстві.
Зокрема, за офіційно представленими Мінсоцполітики даними, станом на кінець 2024 р. середній розмір довічного грошового утримання суддів в Україні сягав 99,74 тис. грн на місяць, що в 17 разів перевищувало розмір середньої пенсії, і в 42 рази (!) розмір мінімальної пенсії для непрацюючих пенсіонерів. Максимальна суддівська пенсія 390 тисяч грн в 165 разів перевищує мінімальну пенсію у 2361 грн!
Мета реформ повинна включати вирішення таких головних проблем: створення передумов для сталого розвитку економіки і як наслідок розвитку пенсійного забезпечення на основі державного і недержавного пенсійного страхування; вдосконалення системи управління пенсійним забезпеченням.
Для посилення соціального захисту громадян необхідно дотримуватися єдиних принципів реалізації процесу реформування пенсійної системи України, до яких можна віднести:
1. економічну обґрунтованість;
2. соціальну справедливість;
3. один закон для всіх та однакові правила і одна формула нарахування пенсій для всіх без виключення;
4. унеможливлення існування привілейованих груп спецпенсіонерів, що отримують пенсії за окремими законами, наприклад таких як колишні прокурори, поліцейські, судді;
5. розуміння та підтримку пенсійної реформи широкими верствами населення;
6. добровільність та свободу вибору, підвищення зацікавленості і відповідальності громадян за свій добробут у старості;
9. сприяння економічному розвитку країни та зростанню національних заощаджень.
Зазначимо, що реформування пенсійної системи можливе лише за умов сталого розвитку економіки та зростання доходів населення, бо проблеми пенсійного забезпечення є похідними від проблем економіки. Для посилення діючої пенсійної системи доцільно:
– запровадити однакові правила нарахування пенсій для всіх без винятку, унеможливити існування привілейованих груп спецпенсіонерів, що отримують надвисокі пенсії за окремими законами;
– усунути деструкції та диспропорції в системі оплати праці, що мають негативний мультиплікативний ефект, за якого необґрунтовані нерівності в оплаті праці з часом викликають ще більші нерівності у пенсійному забезпеченні, поглиблюючи соціальну несправедливість в українському суспільстві;
– зняти обмеження щодо встановлення максимальної бази нарахування ЄСВ;
– мінімізувати тіньову зайнятість.
Головне: Пенсійне забезпечення є важливою складовою системи соціального страхування та соціального захисту населення, яке зачіпає інтереси практично кожного громадянина України, а це означає, що від того, наскільки прозорі будуть схеми пенсійних відрахувань та зрозумілий і справедливий порядок нарахування пенсій, залежить загальний настрій суспільства на проведення або відторгнення реформ.
Успішне реформування пенсійної системи можливе лише за умов сталого розвитку економіки та зростання доходів населення. Буде економічне зростання – стануть можливими і справжні пенсійні реформи, не буде економічного зростання – продовжиться занепад і деградація пенсійного забезпечення.
