Народні депутати України Андрій Павловський та Костянтин Бондарєв пропонують знизити прийняту ставку податку до закону № 797-VI “Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування”.

25 грудня 2008 року Верховна Рада України ухвалила закон № 797- VI “Про внесення змін до деяких законів України  з питань оподаткування”. Ним, зокрема, внесено зміни до статті  3  Закону  України  "Про  податок  з  власників транспортних засобів  та  інших  самохідних  машин  і  механізмів", в якому по окремих статтях ставку податку підвищено в три рази. Народн і депутати України Андрій Павловський та Костянтин Бондарєв пропонують знизити прийняту ставку податку. Відповідний законопроект внесено 16 січня 2009 року.

Ми вважаємо невиправданим підвищення цього податку, бо таке підвищення може завдати серйозних збитків сімейному бюджету автолюбителів та загалом не відповідає ідеї цього податку .

Податок з власників транспортних засобів є, по-перше, способом фінансування дорожних фондів, тобто витрачається на ремонт доріг. Чим більше часу власник автомобіля користувався дорогами – тим більше він має платити. По-друге, цей податок є податком на розкіш, бо власники дорогих автомобілів з великим об’ємом двигуна та власники колекцій старовинних автомобілів повинні платити більше за звичайного автолюбителя.

Моя точка зору - було невиправдано підвищено податки зі середньостатистичних транспортних засобів замість того, щоб в умовах кризи перекласти податковий тягар перш за все на  дуже забезпечених власників автівок. Хочу підкреслити: ставки податку потребували індексації відповідно до рівня інфляції, про що вже давно йшла мова.

Я ще 1 серпня минулого року подав законопроект, в якому передбачалося встановити податок з власників “легковушок” об’ємом циліндрів двигуна від 2501 куб. см до 3500 куб. см на рівні 25 грн. зі 100 куб см. для нових та 30 грн. для тих, що використовувалися до 8 років, а для кубатури 1801-2500 залишити 10-12 грн. за сто кубів. На жаль, мій законопроект не пройшов, натомість було прийнято інший законопроект, в якому для кубатури 2201-3000 податок складає 75-90 грн., а від 3001 кубів аж 120-135 грн.

Таким чином, зараз склалася ненормальна ситуація, коли небагатих власників соціальних “легковушок” об’ємом двигуна 2201-2500 куб. см. примушують платити по розцінкам податку за розкіш. Ми наполягаємо на збереженні ставки 25-30 грн. для цих автомобілів, саме цього стосу ється законопроект, поданий мною та колегою Костянтином Бондарєвим.

Хочу також сказати пару слів на перспективу. Збирати податок на транспортні засоби з метою фінансування ремонту доріг в залежності від кубатури двигуна, безперечно, легко для держави, легко для чиновника. Але такий підхід в деяких випадках є абсурдним – наприклад, пенсіонер, власник стар енької “ Волги ” повинен сплачувати астрономічні суми за те, що користується машиною більш ніж 8 років. Ми повинні відійти від такого спрощеного підходу. І громадські організації автомобілістів зверталися до мене з відповідними пропозиціями.

Транспортний збір логічно було б встановлювати в залежності від таких параметрів, як вартість автомобіля та пробіг. Зрештою, має сенс пропозиція розділити загальний транспортний збір та податок на розкіш: транспортний збір закласти у вартість палива, беручи за зразок США, а податок на розкіш збирати в залежності від ринкової вартості автівки. Однак такі прогресивні підходи зустрічають серйозний спротив бюрократичного апарату і суперечать деяким застарілим нормам податкового законодавства. Ми працюємо над тим, щоб реалізувати пропозиції громадськості у формі законопроектів, але на це потрібен час і певна воля до реформ. Зараз першочерговим й реальним завданням є усунути допущену несправедливість щодо завищеного податку для власників легкових автомобілів об’ємом двигуна 2201-2500 куб. см. Від того, чи вдасться нам зробити цей маленький крок, залежать перспективи подальших реформ транспортного збору.