Яка передбачена відповідальність постачальників через відмову від накладення електронного цифрового підпису? Які існують аргументи на користь замовника та учасника?
Чи обов'язково Постачальникам накладати електронний цифровий підпис на свою тендерну пропозицію?
Щодо допорогових закупівель – ні. Щодо надпорогових – так, якщо про це вказано в ТД. Якщо в ТД про це не вказано – бажано, з огляду на ст. 12 Закону про публічні закупівлі. Якщо пряма вимога про наявність ЕЦП відсутня в ТД (як правило, замовник вказує складові тендерної пропозиції, що мають бути посвідчені ЕЦП), а пропозиція учасника відхилена з даної підстави, то постачальник, захищаючись, може посилатися на ст. 30 Закону про публічні закупівлі та вважати відхилення необгрунтованим.
У якому нормативно-правовому акті передбачено пряму вказівку про обов'язковість/необов'язковість ЕЦП для постачальників?
Пряма та однозначна вказівка відсутня. Необхідно керуватися Законами про публічні закупівлі, Про електронні документи та електронний документообіг.
Яка передбачена відповідальність постачальників у зв'язку із відмовою від накладення ЕЦП?
Відхилення тендерної пропозиції замовником, за наявності для цього підстав.
! Законодавство містить підстави для захисту інтересів як замовника, так і учасника.
І.
На підставі ч. 3 ст. 12 Закону про публічні закупівлі (Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг") робимо висновок, що учасники подають тендерні пропозиції у формі електронного документа. При цьому, дана вимога стосується саме надпорогових закупівель.Водночас, дану норму можна тлумачити як в інтересах замовника, так і учасника:
В інтересах замовника : згідно з Законом про електронні документи та електронний документообіг, електронний документ - д окумент, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. О бов'язковий реквізит електронного документа - обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили . Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Статтею 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Таким чином, електронний цифровий підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа ,що нада є йому юридичної сили , тому його накладення на документи постачальників є обовязковим.
В інтересах учасника : згідно з Законом про електронні документи та електронний документообіг,електронний цифровий підпис може використовуватися для ідентифікації автора. Тобто не обов'язково. Водночас, оригінальним вважається електронний документ, що містить електронний цифровий підпис або електронний підпис автора, що не є електронним цифровим підписом. Основне ж призначення електронного цифрового підпису – це ідентифікація клієнта.
Електронна система закупівель містить різні способи ідентифікації учасника, а також технічні стандарти забезпечують збереження та належний захист усієї інформації, що надходить від учасників, саме тому для забезпечення ідентифікації учасника використання електронного цифрового підпису не є обов'язковим в усіх випадках.
Опосередковано це підтверджує і наказ МЕРТ У № 490 від 22.03.2016 р. , в якому прямо визначеніформ и документ ів , на які накладається електронний цифровий підпис.
Саме тому тендерна пропозиція, що містить істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття, не може бути відхилена на підставі відсутності електронного цифрового підпису.
ІІ.
З огляду на те, що подані учасниками пропозиції автоматично допускаються до оцінки, замовник відхиляє тендерні пропозиції виключно з підстав, передбачених у ст. 30 Закону про публічні закупівлі. Зокрема, у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. З цього слідує, що сама по собі відсутність ЕЦП учасника не є підставою для відхилення його тендерної пропозиції, крім випадків, якщо така вимога встановлена в ТД.
Водночас, якщо замовник на підставі ч. 3 ст. 22 Закону про публічні закупівлі (Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити) прямо передбачить накладення ЕЦП учасника на подану тендерну пропозицію, то учасник зобов’язаний виконати зазначену вимогу. Але навіть у такому випадку учасник може ставити питання про оспорюваність цієї норми тендерною документації, оскільки «тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників».
