Біржова торгівля - драйвер розвитку АПК України
Кризова економічна ситуація у країні підкошує ноги вітчизняним виробникам сільськогосподарської продукції. Недостатня увага розвитку біржового товарного ринку в таких умовах не дає можливості демонструвати повноцінне удосконалення аграрного сектору та найг
Кризова економічна ситуація у країні підкошує ноги вітчизняним виробникам сільськогосподарської продукції. Недостатня увага розвитку біржового товарного ринку в таких умовах не дає можливості демонструвати повноцінне удосконалення аграрного сектору та найголовніше – стимулювати приплив інвестицій у галузь.
Український аграрний сектор має потенціал стати ефективним лідером у світовому економічному просторі, подальше входження до якого вимагає адаптації до нових та постійно змінних умов, а відповідно – подальшого удосконалення саме аграрної біржової політики.
На сьогодні однією із головних проблем галузі є обмежена можливість товаровиробника реалізовувати за ринковими цінами свою продукцію, що, у свою чергу, накладає свій відбиток і на розмір отриманих прибутків та надходжень до державного бюджету.
Стратегічна позиція Уряду з підтримки малих та середніх виробників сільськогосподарської продукції, ставить, перш за все, завдання для Аграрної біржі, єдиного державного та аграрно спрямованого торгового майданчика, створити умови для ефективного і цивілізованого становлення біржової торгівлі за критеріями кращих зразків розвинених країн.
Рівень розвитку біржової діяльності гостро потребує організації. Ще до того, як у 18 столітті було створено прототипи сучасних бірж, багато країн вже мали свої торгові майданчики, зокрема ярмарки у Європі, «рисові квитки», що фіксували контракти для проведення комерційних операцій - у Японії, перші спеціалізовані хлібні біржі - у Амстердамі тощо. Навіть тоді, коли ще не було чіткої біржової стандартизації товарів - об’єми збільшувались. З часом торгівля поступово удосконалювала свої механізми, а розвиток транспортної інфраструктури сприяв створенню товарних бірж сучасного типу.
Нажаль діяльність та ідеологія радянської влади не дозволила розвиватися біржовому ринку на території України. Саме тому у даному напрямку наша країна відстає суттєво. І саме для того, аби наздогнати втрачений час, нам потрібно рухатися у кілька разів швидше, використовуючи вже існуючі торгові механізми та не повторюючи помилок, які забезпечили еволюціонування бірж протягом століть.
Із заснуванням Аграрної біржі в Україні зроблено вагомий крок вперед на шляху до створення центру біржової торгівлі. Проте для того, аби сформувати дійсно потужний торговий майданчик, не вистачило, з одного боку, вольового рішення держави, а з іншого – досвіду. Нажаль сьогодні ми маємо чітке переконання та думки учасників агарного ринку, що біржа їм не потрібна, і причин цьому є кілька.
По-перше, банальне нерозуміння біржових механізмів та потреби у формуванні ліквідності ринку для оздоровлення держави.
По-друге, елементарне небажання прагнути до прозорості власних торгових операцій, та тим самим вивести тіньову їх частину назовні.
Ну і по-третє, неготовність топ-менеджменту ментально змінити свої підходи до бізнесу.
Звичайно ж досвід таких країн як Білорусія, Росія і Казахстан, які вжили адміністративних заходів для обов’язкової біржової торгівлі певними товарами, не може бути абсолютно виправданим. Проте, він має свої результати, які суттєво збагатили державні бюджети. З іншого боку, з бізнесом потрібно вести діалог, запропонувавши свої переваги, аби їх ставлення до біржі змінилося кардинально. Такими поступками може бути пільгове страхування чи кредитування для сільськогосподарських виробників, прискорене відшкодування ПДВ для експортерів, продаж опціонів на логістичні послуги залізницею, біржовий арбітраж із залученням гаранта поставки та багато інших.
На мою думку, Україна має всі шанси стати одним із ключових лідерів біржової торгівлі аграрною продукцією. Звичайно, ми не можемо вплинути на природні фактори діяльності агросектору, але забезпечити за рахунок Аграрної біржі та розвинених цивілізованих відносин хеджування власних ризиків – цілком під силу. Крім того, є чимало інших механізмів, таких як похідні фінансові інструменти, що поки що не мають своєї популярності в Україні, на відміну від світових біржових центрів.
Розвинений біржовий ринок повинен давати ціновий орієнтир на товари, діяти як антимонопольний механізм, забезпечувати рівні умови та баланс інтересів покупців та продавців. У поточних умовах життєдіяльності аграрного сектору цілком логічно, що Уряда має спрямовувати максимум зусиль на розвиток біржової інфраструктури та запровадження стимулюючих заходів. Адже розвиток біржового аграрного ринку в Україні є передумовою, що забезпечить інвестиційну привабливість галузі та прозоре ціноутворення на сільськогосподарську продукцію, які би відображали потреби усіх учасників ринку.
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький вчора о 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість – а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Пастка "швидких кіловат": Чому 10 ГВт розподіленої генерації можуть залишитися на папері Ростислав Никітенко 26.01.2026 09:03
- Як рятувати інших: психологічна стійкість адвоката та мистецтво підтримки Вадим Графський 25.01.2026 20:55
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 142
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 100
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 97
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 91
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 88
-
Шмигаль пояснив причину аварії в енергосистемі
доповнено Бізнес 8635
-
Як ви п’єте чай, може впливати на його користь для здоров’я: всі переваги чаю
Життя 2282
-
Польський виробник одягу відкрив 500-й магазин в Україні: це рекорд у fashion-ритейлі
Бізнес 2245
-
В Україні і Молдові аварійні відключення, у Києві зупинилося метро – відео
Бізнес 1816
-
Найбільша мережа магазинів України наростила товарообіг майже до 300 млрд грн
Бізнес 1485
