На сьогоднішній день, на фоні економічної кризи будівельний ринок України отримує значний капітал для реалізації нових проектів по будівництву громадської забудови і промислового будівництва.
В незалежності від масштабів проекту будівництва, головну роль посідає виконавець робіт, будь-то він Генеральний підрядник або підрядник на виконання певного об’єму робіт. Від виконавця робіт залежить якість будівельних робіт, терміни виконання (реалізації проекту), виконання гарантійних умов.
Згідно норм чинного законодавства, будівельною фірмою можна назвати будь-яке підприємство, яке зареєстроване в установленому законом порядку та має необхідні дозвільні документи на виконання певного виду робіт. В законі не прописано вимоги відносно мінімального розміру статутного капіталу, наявності техніки/ механізмів на балансі підприємства та кваліфікованих спеціалістів, що дає можливість будь-якому підприємству вийти на будівельний ринок.
Сьогодні на будівельному ринку Україні дуже багато підприємств, статутний капітал яких не перевищує 50 тис. гривень, проте бажання виконувати роботи вони мають на мільйони гривень.
Таким підприємствам властиві наступні характерні ознаки:
- відсутність оборотних коштів, що зумовлює здійснення Замовником попередньої оплати (додатковий ризик);
- відсутність на балансі нерухомого майна (забезпечення виконання зобов’язань), що унеможливлює повернення здійснення попередньої оплати та виконання гарантійних зобов’язань;
- відсутність офіційно працевлаштованих співробітників пов’язана з мінімізацією оподаткування (ЄСВ, ПДФО та військовий збір);
- відсутність кваліфікованого персоналу (роботи виконуються бригадним способом, а розрахунок здійснюється готівковим розрахунком).
Наявність даних ознак у контрагента ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій з контрагентом, що ставить під сумнів податковий кредит Замовника.
Але дане підприємство пропонує найвигіднішу ціну на виконання робіт в порівнянні в великими гравцями ринку.
Найпоширенішою організаційно-правовою формою для малого та середнього бізнесу, в тому числі у будівельній галузі є Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Відповідно до норм Цивільного кодексу України, учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів. Виходячи з викладеного, учасники ТОВ відповідають в межах вартості свої вкладів.
Що робити в даному випадку?
Необхідно оцінити можливі фінансові ризики, у випадку порушення або неможливості виконання зобов’язань підрядною організацією.
Алгоритм дій відносно проведення перевірки контрагента:
1) Відкритий доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (посилання https://usr.minjust.gov.ua/ua/home) дасть можливість зробити аналіз розміру статутного капіталу товариства за період його формування. Розмір статутного капіталу товариства = мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів. Даний аналіз дасть можливість здійснити поверхневе уявлення про контрагента, для більш детального аналізу у контрагента необхідно витребувати баланс (Звіт про фінансовий стан) на останню звітну дату або на кінець року.
2) «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» — це форма звіту, котра відображає активи, зобов’язання та власний капітал підприємства. Даний звіт складається з трьох розділів: Необоротні активи; Оборотні активи; Необоротні активи, утримуванi для продажу, та групи вибуття. Основну увагу необхідно приділити необоротним активам, до складу яких входить: земельні ділянки; будинки, споруди; робочі силові машини і обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади та інше. Бухгалтер або економіст мають можливість провести більш детальний аналіз даного документа, в тому числі проаналізувати фінансові результати за останній період. За результатом проведеного аналізу у Вас повинна бути сформована повна картина про фінансові можливості та потужності контрагента.
3) Наступним етапом є проведення виїзної (за місцем знаходження) перевірки контрагента. При проведенні даної перевірки необхідно встановити: фактичну наявність нерухомого майна (відносно балансу); перевірити оригінали статутних документів підприємства (відносно наявності повноважень керівника, дозвільної документації та ін.); наявність офіційно працевлаштованого та кваліфікованого персоналу для виконання підрядних робіт. За результатом проведення виїзної перевірки у вас повинна бути сформована інформація про бізнес процеси на підприємстві та отримана інформація для здійснення висновку.
Для прийняття остаточного рішення необхідно брати до уваги умови співпраці з даним контрагентом, а саме: суму угоди, порядок оплати, строки виконання, гарантійні строки та інше.
Здійснивши аналіз статутного капіталу, балансу (фінансового звіту) та провівши виїзну перевірку контрагента, Ви будете мати повний об’єм інформації для прийняття рішення стосовно співпраці з даним контрагентом.
