Як стежитимуть за вами з прийняттям Закону "Про електронні комунікації"

Ера електронної ідентифікації та відкритості всіх користувачів мережі Інтернет та послугами мобільного зв’язку, або на скільки зможуть стежити за Вами з прийняттям Закону України «Про електронні комунікації».

*”I’m watching you…”

Без електронних комунікацій на сьогоднішній день не обійдеться жоден бізнес, жодна сфера життя і це нормально, але як захищається наше приватне спілкування та комерційна таємниця?

Так, 05.02.2020 року було зареєстровано Законопроект №3014 «Про електронні комунікації» для приведення законодавства України до стандартів ЄС. Даний законопроект багато разів обговорювався, особливо ризики прийняття окремих його норм. 16.12.2020 року закон було підтримано в доопрацьованій редакції з урахуванням пропозицій Президента України.

Що ж очікувати від Закону України «Про електронні комунікації»?

Закон повинен регулювати відносини по наданню та отриманню послуг в сфері електронних комунікацій, по постачанню таких послуг, регулювання ринку електронних комунікацій, користуванню радіочастотним спектром, захистом прав користувачів послуг. Зокрема, передбачаються вимоги до суб’єктів господарювання, які надаватимуть послуги в сфері електронних комунікацій, вирішення спорів між постачальниками таких послуг, порядок використання об’єктів інфраструктури електронних комунікацій та радіочастотного спектру, ресурсу нумерації, порядок надання доступу до мережі Інтернет з можливістю роботи соціальних мереж, інтернет-банкінгу, електронної пошти, електронної комерції, електронних адміністративних послуг, аудіо та відеозв’язку, тощо.

Багато нововведень на краще, але з прийняттям закону  приватне спілкування більш не буде приватним, а відкритою книгою для правоохоронних органів.

1. Створення національного плану нумерації.

Законом передбачено створення нормативно-правового акту, що визначатиме формат та структуру ресурсу нумерації в електронних комунікаційних мережах, а відтак буде створена чітка система ідентифікації та присвоєння номерів всім користувачам послуг електронної комунікації. Часткова ідентифікація діє і зараз, але норми закону дозволять систему ідентифікації уніфікувати і зробити більш актуалізованою і інформативнішою, в тому числі передбачається  і порядок з’єднання кінцевих користувачів з номерами національного плану нумерації, що фактично забезпечить можливість ідентифікувати будь-яку особу, яка користується послугами електронної комунікації, а в сучасному світі це означає – всіх.

І хоч законом і передбачено право на отримання послуг електронної комунікації знеособлено на умовах, визначених постачальниками послуг, та право самостійно здійснювати власну ідентифікацію, насправді все не так просто і не так знеособлено. Якщо аналізувати закон в цілому, то ідентифікація кожного неминуча і незрозуміло яким чином планується забезпечуватись надання послуги знеособлено, і чи не лише на папері  буде зафіксовано таке право.

2. Захист авторських прав. Законом визначається співпраця постачальників послуг електронної комунікації з державними органами з питань захисту авторських та суміжних прав та обмеження поширення контенту, яке порушує такі права. Це цілком означає можливість блокування ряду веб-сайтів з так званими «піратськими» аудіо та відео файлами та початок боротьби з незаконним контентом шляхом блокування доступу до нього, а можливість ідентифікації користувачів та збереження даних про використання ними контенту забезпечить більш ефективну роботу по боротьбі з кіберзлочинами та виявленню правопорушників. Теоретично Кіберполіції з прийняттям даного закону працювати стане легше.

3. Публічна ідентифікація користувачів.  Так, законом визначено створення публічно доступних каталогів номерів з прізвищем та ім’ям, по батькові (за наявності), з інформацією про найменування, адресу та номер телефону абонента за умови, якщо в договорі про надання послуг міститься попередня зафіксована згода на опублікування такої інформації.

З урахуванням того, що як правило, рідко, хто вичитує умови надання послуг Інтернету, мобільного зв’язку  і тд, то автоматично всі споживачі будуть за принципом «мовчазної згоди» погоджуватись на створення таких відкритих каталогів та внесення себе до них, або просто будуть змушені шукати іншого провайдера для отримання послуг. Звичайно в законі передбачається, що споживач має право у будь-який момент за письмовою заявою відкликати надану згоду щодо включення його даних до каталогів номерів, випущених в електронному вигляді, та використання в довідкових службах, але питання як невідкладно будуть видалятись такі дані з електронного каталога.

4. Захист інформації про кінцевого користувача та принципи «НЕконфіденційності». Так, в законі передбачено питання  захисту інформації про споживачів послуг, але положення щодо захисту інформації сформульовані дещо двозначно. Навіть відсутнє застереження про відповідальність за розголошення конфіденційних даних про користувача. Так, ст. 119 Закону передбачено: «Постачальники електронних комунікаційних послуг повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність даних щодо кінцевого користувача, отриманих при укладенні договору про надання електронних комунікаційних послуг та наданні електронних комунікаційних послуг», тобто забезпечувати їх схоронність, а відповідно збереження, але ніяк не конфіденційність.

При цьому, визначено чіткий перелік інформації, схоронність якої має бути забезпечена постачальниками послуг («схоронність інформації для правоохоронних органів»), а саме інформації щодо:

1) персональних даних споживача;

2) факту отримання послуг;

3) змісту інформації, яку отримує або надсилає користувач;

4) обсягу, змісту, маршрутів передачі інформації і даних;

5) даних про місцезнаходження, які стосуються будь-яких даних в процесі споживання комунікаційних послуг, в тому числі щодо розташування термінального обладнання, тобто фактично Ваше місцезнаходження відстежуватиметься на законодавчому рівні;

6) даних про спроби виклику між споживачами послуг, в тому числі про невдалі спроби виклику («дзвінки без відповіді») або перерване з’єднання.

Фактично, кожен постачальник послуг електронних комунікацій зобов’язаний зберігати про Вас всю вище вказану інформацію (які дані пересилали і отримували, дані Вашого місцезнаходження, з ким зв’язувались, навіть невдалі з’єднання), що фактично забезпечить правоохоронним органам можливість доступу до повної Вашої історії спілкування та активності в мережі Інтернет та за допомогою мобільного зв’язку.

5. «Вишенька на торті», або легалізації прослуховування та доступ до конфіденційної інформації.

Так, первісна редакція законопроекту передбачала, що доступ до конфіденційної інформації щодо користувачів послугами буде надаватись виключно за рішенням суду, але в редакції законопроекту від 14.12.2020 року внесені правки і фактично визначено, що в окремих випадках і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини доступ до інформації здійснюється у порядку, визначеному статтею 250 Кримінального процесуального кодексу України, яка саме і регулює порядок здійснення НСРД до надання дозволу судом.

Це означає, що фактично, з метою захисту національної безпеки, економічного добробуту та прав людини правоохоронні органи будуть здійснювати доступ до інформації про Ваше місцезнаходження, Ваше приватне спілкування, інформацію про те, з ким, про що і коли Ви спілкувались і які дані передавали, прослуховувати Ваші розмови без дозволу суду з подальшою легалізацією таких джерел інформації через суд для використання як докази у кримінальному процесі, або без такої легалізації, але із знищенням інформації, що не забороняє самого факту втручання в приватне життя і не виключає законність прослуховування без дозволу суду.

В свою чергу, усі інтернет-провайдери та оператори мобільного зв’язку забезпечуватимуть  за власні кошти підключення до своїх електронних комунікаційних мереж (в точці технічно придатній для такого підключення) технічних засобів єдиної системи для здійснення оперативно-розшукових, контррозвідувальних та розвідувальних заходів, а також технічну підтримку та стале функціонування такої точки підключення з метою проведення оперативно-розшукових, контррозвідувальних та розвідувальних заходів. 

Що ж, зміни, які несе нам даний закон готують нас до тотального контролю за обміном інформації, і передбачають ще розроблення  великої кількості нормативно-правових актів, які будуть регулювати різні аспекти електронних комунікацій. 

P.S. Закон набирає чинності з 1 січня 2022 року і остаточної редакції закону на дату написання статті ще немає.