UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
06.07.2021 09:00

Фіскальна політика ЄС під час пандемії COVID-19

Бізнесвумен

Спалах COVID-19 став справжнім економічним потрясінням для країн ЄС.

Згідно з економічним звітом Світового банку, збитки, уже завдані кризою 2020 року, можна прирівняти до наслідків глобальної економічної кризи 2008 року. Такі країни як Данія, Нідерланди, Сербія зазнали набагато більше негативних економічних наслідків, ніж 13 років тому. Це можна пояснити як непідготовленістю держав до можливих економічних потрясінь, так і неготовністю публічного адміністрування держав до захисту провідних сфер розвитку країн ЄС. Однією з таких, на мою думку, є саме фіскальна політика - балансуюча ланка між доходами та витратами держави.

Як наслідок, усі фіскальні прогнози Європейської комісії на 2020, які були надані раніше, не справдилися. Очікується, що криза коронавірусу призведе до бюджетного дефіциту до 8,5%. Слід звернути увагу на те, що дані показники майже не відрізняються і від прогнозів Європейської комісії на 2020 рік (передбачався бюджетний дефіцит показником у 8,7%). Даний факт означає те, що коронавірусна криза нікуди не відступила, як би цього не хотілося. Навіть у прогресивних західних сусідів. Україна ж заслуговує на окрему увагу.

Оптимістичний сценарій” Європи

Згідно з американським економістом Робіном Бруксом (Інститут Міжнародних фінансів), єдиним “оптимістичним сценарієм” для економіки країн ЄС є зменшення бюджетного дефіциту до 3,5%. Однак досягнути цього можна лише за стабілізації європейської фіскальної політики - однієї із ключових сфер у регулюванні доходів та витрат держав ЄС. Так як пандемія COVID-19 спричинила кризу, що є потужнішою за глобальну світову 2008 року, Європейському Союзу необхідно згладити коливання економіки, що зараз циклічними назвати важко. Саме налагодження механізмів фіскальної політики, узгодження її з монетарною політикою є ключем успіху в зменшенні бюджетного дефіциту ЄС - із 8,5% до 3,5%.

При цьому слід звернути увагу на наступне: на найближчий рік передбачається “асиметрична” економічна активність - різний рівень розвитку економік держав ЄС, що закріплюється різним підходами держав до здійснення політики. Однозначно, це є зрозумілою тенденцією. Однак зазначити необхідно наступне: при спорадичній, непідпорядкованій будь-яким правилам, економічної активності країн ЄС, очікується сам спад економіки ЄС в цілому (у світі - третє місце за ВВП, станом на грудень 2020 року).

Останні прогнози висвітлюють проблему проциклічного перегляду оцінок доходів та витрат держав ЄС. Деякі економісти попереджають, що нинішня фіскальна система може призвести до дестабілізації фіскальної політики - проблеми, яка вже зараз зустрічається в Південній Європі під час кризи коронавірусу. Найбільш яскравим підтвердженням є показники бюджетного дефіциту Північної Македонії: ВВП європейської країни перед економічною кризою 3,6 % від загальної частки ВВП ЄС. Під час COVID-19 показник пішов у мінус: бюджетний дефіцит держави складає 5,4%.

Чому фіскальна політика така важлива для ЄС?

У лютому 2020 року Європейська комісія розпочала свою роботу з питань огляду економічного врядування, в якому очевидно важливу роль відіграє фіскальна політика ЄС. У березні 2020 року Європейська комісія активізувала Пакт про стабільність та ріст (ПСР), що після знаменувався якісною фінансовою підтримкою держав Єврозони: за спільною ініціативою Президента Франції Еммануеля Макрона та Канцлера Німеччини Ангели Меркель, затверджено забезпечення країн Єврозони на 750 млрд. євро - частина коштів була призначена у якості прямої підтримка для держав, що найбільше постраждали від кризи COVID-19. Так, угода була ефективною та доречною, однак не довготривалою.

Фіскальна політика в ЄС зупинила свій розвиток в сучасний кризових реаліях ще рік тому, тобто ще на самому початку “економічного буму”. Саме тому ця сфера терміново потребує реформ.

Фіскальна політика ЄС: як її покращити?

По-перше, слід чітко визначити стратегію розвитку держав ЄС у фіскальній політиці. Так, економічний розвиток держав ЄС є різним. Однак про єдність дій публічної політики країн Єврозони говорити варто. Наприклад, Литва та Латвія, як й інші країни Єврозони, повинні обговорити необхідність стабілізації європейської економіки, а саме скасування чи необхідні зміни в національній монетарній політиці (якщо говорити про якісну фіскальну політику, то, відповідно, варто наголошувати на її стабілізації. Одним із варіантів в цьому випадку є скасування національної монетарної політики в зоні євро).

По-друге, країнам ЄС варто посилити фіскальні контрзаходи на національному рівні. У цьому випадку, перш за все, мається на увазі орієнтація політики Європейського Центрального Банку на процентні ставки за середніми показниками Економічного та Валютного Союзу. Такий підхід допоможе враховувати і середні базові показники ЄС, і окремо конкретну економічну ситуації тієї чи іншої держави. Зазначу, що за відсутності фіскальних контрзаходів на національному рівні це загрожує створити стійкі цикли бум-спаду, здатні загрожувати стабільність Економічного та Валютного Союзу ЄС.

По-третє, як показують останні емпіричні дослідження Світового Банку, фіскальна політика є набагато ефективнішою в макроекономічному плані, ніж передбачалося раніше, особливо в періоди кризи COVID-19. Саме тому необхідно більш серйозно, на мою думку, підходити до фіскальної політики в інших сферах розвитку держав ЄС. Наприклад, фіскальна політика країн повинна включати в себе якісне зростання продуктивності завдяки інвестиціям ЄС (приклад - Пакт про стабільність та ріст Ангели Меркель та Еммануеля Макрона). Саме це в період зміни економіки держав може стати одним із вдалих рішень захисту держав ЄС від подолання економічного спаду, а отже - покращення фіскальної політики на світовому рівні.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]