Аграрні кооперації: лобіювання інтересів та вплив на ринок

Як аграрні кооперації лобіюють свої права та стають впливовими гравцями на ринку

Війна змінила правила господарювання і для аграріїв: ті заходи, які колись були ефективними та прибутковими, сьогодні не працюють. У сучасному бізнес-середовищі, найкращий результат отримують під час кооперації зусиль, тобто співпраці, яка повинна базуватися на спільних цілях та принципах, задля втілення однієї загальної мети.

В українських фермерів кооперація асоціюється з колгоспами, колективізацією та обкраданням населення. Але насправді об'єднання в кооперативи може стати ефективним інструментом для досягнення спільних цілей, таких як збільшення прибутку, розширення видів діяльності та застосування новітніх технологій. 

З правового погляду сільськогосподарський кооператив — це юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, які виробляють сільськогосподарську продукцію. Діє така організація за принципом добровільного членства. У рамках спільної діяльності учасники об’єднання роблять майнові пайові внески, переважно спрямовані на обслуговування їхніх потреб.

Головні переваги кооперацій:

1. Кооперація — це про підтримку малого аграрія

2. Кооперація забезпечує розвиток та підтримку села

3. Конкурентоспроможність і ринкові умови

4. Одна проблема на всіх членів кооперативу

6. Екологізація

7. Лобіювання інтересів кооперації

Але навіть знаючи про переваги обʼєднання фермери не поспішають кооперуватись. Та й насправді успішних сільськогосподарських кооперацій в Україні не так вже й багато. Серед них перший кооперативний елеватор створений кооперативами «Зерновий» на Дніпровщині, «Зерно-Бунк» на Кіровоградщині, Об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів «Господар» на Дніпропетровщині, кооператив «Покрова» на Львівщині. Всі решта кооперативів невеликого розміру. До речі найвідоміший нині СОК “Зерновий” (є оператором з видачі мінеральних добрив та насіння по програмах підтримки Державного аграрного реєстру) об'єднує 101 зернове господарство Васильківського, Межівського, Синельниківського, Петропавлівського й Покровського районів Дніпропетровщини, які загалом обробляють понад 35000 га ріллі. 

Всього на початок 2021 року в Україні було зареєстровано 1269 аграрних кооперативів, а їхня частка на українському ринку сільськогосподарської продукції становила трохи більше як 1%.

Наявність аграрних кооперативів є основою стабільного розвитку сільської місцевості. Завдяки їм виробники можуть вийти на більший ринок, щоб продавати свої товари та купувати сировину за нижчими цінами. Це підвищує конкурентоспроможність малих та середніх господарств, а відповідно й сприяє економічному розвитку регіону та зростанню добробуту сільського населення.

Що потрібно зробити для створення аграрного кооперативу? 

Першим ділом необхідно знайти однодумців та переконати інших фермерів у перспективах такого об’єднання. Також активісти підбирають назву організації, визначають мету її створення та основні напрямки діяльності тощо. Сільськогосподарський кооператив утворюється не менш як трьома засновниками.

Наступний крок — узгодження з компетентним державним органом найменування, що має містити вказівку організаційно-правової форми, тобто безпосередньо словосполучення «сільськогосподарський кооператив». 

Далі необхідно провести установчі збори. На ньому затверджується статут в якому зазначається про здійснення діяльності з метою одержання прибутку чи без мети одержання прибутку, а також обирається голова кооперативу та особа, відповідальна за реєстрацію організації. 

Після цього здійснюється державна реєстрація організації. Для неї потрібний пакет документів, визначений відповідним законом України.

Останній крок — відкриття банківського рахунку для подальшого накопичення капіталу. Основним джерелом формування майна організації є внески його членів. Вони можуть сплачуватись коштами, майном та (або) майновими правами.

Нагадаю, 21.07.2020 року прийнято повністю новий ЗУ «Про сільськогосподарську кооперацію», який набув чинності з 15.08.2020року за  № 819-IX та введений у дію з 15.11.2020.

Це означає, що:

✅ якщо ви плануєте зареєструвати новий сільськогосподарський кооператив, то повинні його зареєструвати відповідно до вимог НОВОГО ЗУ «Про сільськогосподарську кооперацію» від 21.07.2020.

✅ якщо ви чинний СОК або СВК, то відповідно до п.4, п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про сільськогосподарську кооперацію» повинні здійснити перереєстрацію протягом 3-х років з дати набрання чинності Закону, тобто до 20.07.2023.

До прийняття нового закону, за старим ЗУ «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17.07.1997 сільськогосподарські кооперативи могли реєструватись в таких організаційно-правових формах, як сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (СОК) та сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК).

Статтею 7 нового ЗУ «Про сільськогосподарську кооперацію» введено нову організаційно-правову  форму, як «Сільськогосподарський кооператив». Тобто, новостворені сільськогосподарські кооперативи повинні реєструватись за організаційно-правовою формою «сільськогосподарський кооператив», а не СОК чи СВК, а вже наявні СОК та СВК протягом 3-х років – здійснити перереєстрацію в «Сільськогосподарський кооператив»

Не помилюсь якщо скажу що на сьогодні питання кооперативів є дуже актуальним, але залишається відкритим. Українським фермерам, особливо малим та середнім, потрібно переступити поняттєві стереотипи та глянути в сторону обʼєднання. Зі свого боку, як член Комітету з питань аграрної та земельної політики сприятиму кооперації внесенням відповідних змін до законодавства. Також за словами Першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького в Державному аграрному реєстрі зʼявиться графа «кооперативи». А відтак учасники цих обʼєднань зможуть брати участь в програмах підтримки. 

Варто нагадати, що в перші місяці війни, коли деякі міста фактично залишилась відрізаними від основних логістичних шляхів постачання харчових продуктів, в місцевих громадах звернули увагу на малих фермерів та крафтових виробників, які продовжували виробляти молочні, м'ясні продукти та пекти хліб. Так у Миколаївській області в багатьох громадах фермери надавали муку хлібопекарням, а ті пекли хліб і безплатно постачали його в гуманітарні штаби. Як на мене, це дуже цікавий і успішний досвід співпраці, що об'єднав не тільки аграріїв, але й інший бізнес. З точки зору майбутньої післявоєнної розбудови аграрного бізнесу ці ідеї та напрацювання щодо регіональних об’єднань за принципом об'єднання навколо конкретної громади або міста є дуже перспективними та схожими на ті, що вже успішно працюють в ЄС.