Законопроект 3091 про екоконтроль – точно не про європейський шлях України
Після презентації законопроєкту «Про державний екологічний контроль», що відбулася 25 травня, український бізнес занурився у тривалу дискусію й це не безпідставно.
Проєкт закону № 3091 мав би стати очікуваним й необхідним кроком на шляху до євроінтеграції України та реформувати стратегічно важливий сектор державного екологічного контролю. Питання екоконтролю є потенційною зоною розвитку країни, й успішна імплементація європейського досвіду у цьому напрямі могла б створити потужний стимул для розвитку Українського бізнесу та по-новому презентувати країну для міжнародних інвесторів.
Але, проєкт закону № 3091 став продовженням традиції побудови корупційної структури. В існуючій редакції цей законопроект буде порушувати засадничі принципи правового регулювання в Україні, суттєво обмежувати права та інтереси суб’єктів господарювання, порушувати принцип презумпції невинуватості, право особи на захист свої прав. А також стане підґрунтям для зловживання своїми повноваженнями органами державної влади і створить ризики корупційних діянь.
Український бізнес з моменту презентації законопроєкту неодноразово звертався з офіційними листами до Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики і природокористування, в яких вказував на ряд значущих недоліків та протиріч, але нажаль позиція бізнесу була проігнорована.
Цілком іронічно у даному випадку виглядає бажання уряду презентувати цей законопроєкт як наступний крок до Європи у секторі екології. Європейськими цінностями закарбовано бажання урядів країн сприяти та підтримувати розвиток бізнесу. Європейське законодавство є логічним продовженням цих цінностей, а закони корелюють та доповнюють один одного.
В даний проєкт закладено абсолютно інші цінності. По-перше, він вступає у протиріччя до вже існуючого базового Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
По-друге, продовжуючи думку, в традиціях європейських країн бізнес є ключовим партнером та частиною національних інтересів держави. Тому що, бізнес сплачує податки, дає робочі місця, залучає міжнародні інвестиції та є рушійною силою розвитку економіки в цілому. Уряд країни з розвинутою економікою всіляко сприяє можливості розвитку бізнесу та інвестицій в свій локальний ринок.
Проєкт закону № 3091 демонструє ставлення до українського бізнесу, як до свого потенційного ворога, та узаконює реальну можливість закривати підприємства й наділяє таким правом будь-якого інспектора. По суті екологічний контроль поступово може стати ще однією силовою структурою.
Законопроєкт без врахування коментарів та зауважень з боку бізнесу, несе негативні наслідки, а саме погіршення умов для ведення бізнесу, створення підстав для корупційних зловживань, надання органам екологічного контролю надзвичайних повноважень та вихід за межи існуючої правової системи України.
Підсумовуючи, ситуація навколо законопроекту № 3091 ставить під сумнів верховенство права в Україні та у випадку подальшого ігнорування звернень та коментарів з боку українського бізнесу, буде мати негативний вплив на імідж України в очах наших американських та європейських партнерів, що у тому числі відобразиться на інвестиційному кліматі.
Останні події навколо цього законопроєкту більше говорять про новий тренд, а саме протидію українському бізнесу з явно корупційною метою та погіршенню умов щодо інвестиційного клімату в країні.
- Як підготуватися до співпраці з дизайнером: 5 кроків до успішного ресторану Алеся Карнаухова 12:54
- Поточні проблеми тайм-менеджменту власників малого та середнього бізнесу в Україні Катерина Мілютенко 12:45
- Договір між батьками стосовно дитини: філософія та роздуми Світлана Приймак 09:55
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії Олег Короташ 07:22
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі Юлія Мороз вчора о 14:59
- Шукати ресурси для повоєнної відбудови потрібно вже зараз Дмитро Соболєв вчора о 13:33
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту Лариса Білозір вчора о 11:51
- Як зміни в лісовому законодавстві ЄС вплинуть на "зелене" повоєнне відновлення України Олена Криворучкіна вчора о 10:57
- Тіні хаосу: що об’єднує архітекторів руйнувань і влади? Дмитро Зенкін вчора о 09:56
- Коли батьківство тане в сутінках: закон як останній промінь Світлана Приймак вчора о 09:55
- Контролюйте землю безпечно Сергій Пагер 25.03.2025 12:37
- Лише 160 світових брендів не хочуть мати імідж "спонсора тероризму" Володимир Горковенко 25.03.2025 11:34
- Alibaba і Maersk відкривають нові горизонти у сфері контейнерних перевезень Володимир Гузь 25.03.2025 08:49
- Українська зброя vs українська бюрократія: хто переможе? Галина Янченко 24.03.2025 18:42
- Криза у ланцюгах постачання критичних мінералів: виклики та можливості для України Ксенія Оринчак 24.03.2025 18:22
- Полтавський Мамай, СБУ, "октябрята", ДБР… Що скаже Вища рада правосуддя? 713
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 170
- Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"? 136
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі 90
- Резервні копії під загрозою. Що ви можете зробити прямо зараз 85
-
Злочин без кари. Як Трамп хоче миру ціною України, і куди це веде світ
3933
-
Росія виставила умову послаблення санкцій для перемир'я на морі
Бізнес 3766
-
Не переймайтеся, домовленості щодо Чорного моря не працюватимуть. Чому
Думка 2984
-
Відновлення водопостачання потребує $11 млрд та 10 років. Яким регіонам найважче
Інфографіка 2838
-
Як німці з досвідом роботи в Росії розширюють контакти з Україною
2661