Запровадження соціальної відповідальності грального бізнесу: чому це важливо для України?
Тема соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством давно є важливою - серед ділового середовища у світі.
Особливо це стосується тих видів підприємництва, що завдають потенційної шкоди для людини. Зокрема йдеться про виробництво алкоголю, тютюну, зброї, гральний бізнес. На ці галузі державою зазвичай покладаються підвищені податки, додаткові відрахування чи зобов’язання, спрямовані на реалізацію соціально значущих ініціатив.
Одразу наголошу, що легалізація грального бізнесу завжди дає більше позитиву для суспільства, ніж його заборона, оскільки легальний гральний бізнес:
1) зобов’язаний вживати заходів для захисту гравця в азартних іграх;
2) сплачує податки та створює додаткові робочі місця;
3) дає стимул для розвитку туризму та суміжних галузей, зокрема готельного та ресторанного секторів;
4) реалізує соціальні ініціативи та різні соціальні проєкти - як «компенсацію» за потенційну шкоду азартних ігор.
В Україні в період заборони грального бізнесу з 2009 по 2020 роки активно процвітали незаконні азартні ігри, як наслідок гравці витрачали всі гроші, грали в кредит, брали «швидкі» позики і опинялись у борговій ямі. Це штовхало їх, у тому числі, до незаконної діяльності для відпрацювання боргів.
Вже в 2021 році гральний бізнес приніс у бюджет держави майже 2 млрд грн платежів за ліцензії.
Але легалізація грального бізнесу не означає, що реформа закінчена. Україні потрібно ухвалити законодавство, яке дозволило б реалізувати соціальну відповідальність грального бізнесу на рівні держави.
Наприклад, на рівні Закону «Про державні лотереї в Україні» в нашій державі такий досвід вже був: у 2013-2014 рр. всі відрахування від лотерейної діяльності спрямовувались до спеціального фонду Державного бюджету України та використовувались для фінансування державних об’єктів олімпійської підготовки, лікування дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання, на фінансування культури та спорту (п. 8 ст. 15 Закону). Тоді в 2013 році вперше за роки незалежності онкохворі діти на сто відсотків були забезпечені необхідними лікарськими засобами, виробами медичного призначення і лабораторними реагентами завдяки лотерейним відрахуванням до спецфонду бюджету.
У Парламенті вже були зареєстровані законопроекти 3899, 3899-1, 5073, якими пропонувалось створення Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки. Передбачалось, що цей фонд мав би бути створений у складі спеціального фонду Державного бюджету України і мати цільове спрямування усіх коштів від ліцензій у сфері грального бізнесу на різні соціально важливі цілі. Проте війна внесла свої корективи, соціальні ініціативи виявились не на часі, а проєкти наразі зняті з розгляду.
З твердою вірою у нашу Перемогу можу однозначно стверджувати, що ці проєкти - важливі, а тому вже найближчим часом ми повернемось до їхнього розгляду.
Сьогодні ж соціальні проєкти фінансуються гральним бізнесом із власної ініціативи, що є елементом їхньої корпоративної соціальної відповідальності. Але не всі організатори охоче погоджуються фінансувати соціальні ідеї, а тому отримати фінансову підтримку на заходи, спрямовані на попередження ігрової залежності та захист гравців в азартні ігри зараз досить складно. З бюджету ж наразі так ініціативи не фінансуються.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 718
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 622
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 271
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35834
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11605
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6341
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3939
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2686