Страхування ризиків у будівництві. Чому це вигідно добросовісним учасникам ринку
Як страхування допоможе покращити галузь будівництва
Страхування різних напрямів та аспектів у сфері будівництва є дуже поширеною практикою у світі. Вона дозволяє звести до мінімуму ризик появи з боку недобросовісних суб’єктів галузі незавершених та покинутих об’єктів будівництва або знизити втрати фізичних та юридичних осіб, якщо це все-таки трапиться.
Як це працює в інших державах?
Наприклад, у Великобританії, Польщі, Німеччині, США страхуванням охоплено майже всі аспекти галузі: підлягають страхуванню усі етапи будівництва, починаючи від укладення договору з підрядниками й аж до завершення об'єкта з подальшим введенням його в експлуатацію. Також до цього переліку входить страхування проєктних робіт, техніки й обладнання, матеріалів, затримки в термінах початку та/або завершення будівництва тощо.
Страхові компанії повноцінно включаються в процес зведення будівель, зокрема при залученні коштів фізичних або юридичних осіб, держави.
До того ж, страхові компанії мають право контролювати хід робіт на будівництві. Відповідно, фактично вони частково виконують функції контролю і нагляду, викривають ризики при проєктуванні та будівництві.
Особливість вітчизняних реалій для запровадження такого кейсу
Досвід впровадження страхування для України не є новим. Аналогічний процес пройшло автострахування, на досвіді впровадження якого можна говорити про особливості страхувальної галузі України.
Давайте коротко розглянемо моменти, на які треба звернути увагу при впровадженні страхування в галузі будівництва:
- Наразі в Україні недостатньо присутні представники міжнародних страхових компаній. На мою думку, їх варто залучати для того, щоб підкріпити «твердою валютою» будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Це має велике значення для залучення інвестицій до нашої держави для спорудження таких об’єктів, адже дасть іноземним суб’єктам додаткові гарантії надійності та серйозності вітчизняних забудовників;
- Варто передбачити запобіжники, які б попереджували появу фіктивних страхувальників – «клонів» забудовників, його дочірніх підприємств: виділення системи вимог до страхових компаній, які можуть працювати з об’єктами будівництва для уникнення появи фіктивних та недобросовісних учасників, від яких будуть страждати як забудовники, так і інвестори. Це мають бути реальні страхові компанії, що можуть дійсно виплатити гроші в разі настання страхового випадку;
- Запровадження різних типів страхування: по аналогії зі сферою автотранспорту – повне та точкове страхування. Наприклад, страхування настання стихійного лиха (пожежа, повінь, ураган та інше) та нещасних випадків, страхування відповідальності виконавців будівництва, ведення робіт, неправомірних дій третіх осіб (пограбування), брак та помилки при веденні робіт тощо. Також сюди відноситься питання страхування об’єкта комплексно або лише його основних частин, обладнання, всіх робіт або лише частини (монтажні, будівельні, пробний запуск тощо), витрати на прибирання території після завершення будівництва тощо. Має бути встановлений обов’язковий перелік обставин, що страхуються, та додатковий залежно від типу та виду об’єкта, місцевості, де здійснюється будівництво тощо.
Що це дасть?
Така система має на меті стабілізацію галузі будівництва і зменшення ризиків виникнення ситуацій з оманою інвесторів, недопущення випадків виникнення об’єктів будівництва, роботи на яких затягуються у два-три рази більше заявленого строку. Це дозволить вивести будівництво на новий рівень розвитку, залучити іноземні інвестиції в галузь та забезпечити громадян якісними будівлями та спорудами.
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 18166
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 13706
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6129
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3386
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2527