Як зерновози "Укрзалізниці" можуть врятувати від банкрутства дрібних аграріїв
Це має бути адресна допомога агровиробникам у перевезенні зерна за майбутніми контрактами
Україні загрожує хвиля банкрутств фермерських господарств, спричинена здорожчанням експортної логістики й одночасним падінням цін на агропродукцію. Держава може цьому запобігти, якщо впровадить адресну соціальну послугу з гарантованого перевезення врожаю вагонами державного оператора “Укрзалізниці” за фіксованою ціною до кінця маркетингового сезону. Ця послуга має бути привʼязана до чинних державних програм з підтримки фермерських господарств і надаватися адресно тим сільгоспвиробникам, які не мають власних вагонів, перебувають в найгірших фінансових умовах і ризикують збанкрутіти та бути поглинутими великими агрохолдингами.
Запровадити цей механізм варто до майбутньої посівної кампанії. Тоді фермери зрозуміли б, що у них є шанси продати цьогорічний урожай і що варто сіяти наступний. Бо головна проблема аграрія наразі – невизначеність, що сіяти та чи варто це робити взагалі. Коридори не відкриті, і з ринками ситуація незрозуміла.
Але якби держава в особі “Укрзалізниці” гарантувала фермеру перевезення, скажімо, 50 вагонів на місяць за сьогоднішньою ціною, за нормативною швидкістю, тоді він би відчув впевненість, що нічого поганого не станеться. Він би отримав визначеність: ось усе моє перевезення буде коштувати таку суму, я можу зараз контрактуватися з відкритою датою і призначати виконання контракту, щойно відкриється якийсь коридор.
Що я маю на увазі? Аграрій одержує “квиток” на свій вантаж із відкритою датою. А перевезення відбувається не в будь-який час, як він забажав, а саме тоді, на коли група сусідніх елеваторів, група сусідніх станцій, будуть спроможні консолідувати вантажі, їх навантаження та відправлення маршрутними поїздами. А “Укрзалізниця” вже сформує збірний маршрут, сформує зручний для неї час, та виконає їх консолідовану (гуртову) заявку, щоб їй було економічно вигідно і не витратно. Причому надання вагонів не повинно бути безплатним – надайте їх за теперішньою ціною, яка зараз сформувалася. Продайте “квитки” наперед.
Запровадження цієї послуги принагідно розв'яже проблему залучення вагонів “Укрзалізниці”, які втратили попит аграріїв у 2023 році, та допоможе державному перевізнику повернути сталий сегмент клієнтів – агровиробників, які не мають свого власного транспорту.
Сьогодні використання вагонів “Укрзалізниці” практично наближається до нуля, яку б ціну за оренду вони не пропонували. Результат останнього аукціону на право оренди вагонів державного перевізника – 4900-8600 гривні за один рейс.
Хочу нагадати, що торік “Укрзалізниця” розігнала на аукціоні вартість оренди вагона до 228 тисяч гривень за рейс. Тобто ціна у 2023 році впала у 46,5 раза, а сільське господарство, яке стало донором торішніх доходів “Укрзалізниці”, цьогоріч зробило все можливе, щоб мати з державним перевізником мінімум справ.
Тому для “Укрзалізниці” механізм адресного надання вагонів агровиробникам вирішив би її головну проблему – її репутації та довіри до неї та можливості мати з державним перевізником надійні партнерські відносини. Якби всі ті аграрії, які не мають свого власного транспорту, повернулися б з автомобільного та комерційного транспорту на державну залізничну компанію, цей сегмент аграрних виробників міг би стати її якірним клієнтом.
Таким чином агровиробники отримали б впевненість, а “Укрзалізниця” - свою стійку вантажну базу, на яку могла б надійно розраховувати до часу свого реформування.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 708
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 596
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 230
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35748
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11575
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10910
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5920
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 2744