Обґрунтована чи необґрунтована вартість ПЦР-тестування

Відповідь: необґрунтовано-обґрунтована Антимонопольним комітетом України

Загальне про COVID-19 та ПЦР-тестування

Мені як і всім нам невідомі реальні причини виникнення коронавірусу COVID-19 (далі – коронавірус, COVID-19). Цим питанням, на мій погляд, повинні займатися правоохоронні органи, зокрема КНР.

В той же час, наслідки, які ми всі отримали, на мій погляд, аналогічні до наслідкам застосування біологічної зброї. Чому? Ефективність біологічної зброї = великій швидкості поширення захворювань від штучно синтезованих вірусів, бактерій чи речовин (каталізаторів), що стимулюють в нашому організмі швидкий розвиток шкідливих для нього вірусів, бактерій, які в звичайних умовах (без каталізатора) не наносять  або наносять незначну шкоду організму людини.   

Однак, як виявилося, незважаючи на мільярдні вкладення в медицину, безпеку, на жаль, майже  всі країни виявилися неготовими до боротьби з цим лихом. І  незважаючи на те, що природа з періодичністю в 4-5 років синтезує новий вид грипу, окремі з яких значно небезпечніші за COVID-19.

Лихо саме в тому, що COVID-19  швидко розповсюджується в звичайних умовах і у разі, якщо не вводити карантинних заходів чи недостатньо вводити,  медична система жодної з країн не зможе вилікувати всіх хворих внаслідок відсутності необхідної кількості лікарів, ліків та медичного обладнання. Міру достатності таких заходів повинна визначати влада. Якщо заходи недостатні – тисячі, а можливо і мільйони смертей, якщо надмірні – економічний спад та зубожіння людей  та  соціальні хвороби (туберкульоз, алкоголізм … ).

Для того щоб виробити відповідні рішення владі необхідна об’єктивна інформація   щодо перебігу захворювання. На жаль, Україна як і більшість країн не має коштів на відповідне  тестування всього населення, яке єдине може дати відповідь на питання: скільки осіб реально вже перехворіли та скільки реально осіб хворіють на відповідний день. Чому це важливо? Люди хворіють в різних формах, деякі як виявилося вже перехворіли майже без «класичної» симптоматики. Очевидно, що й зараз є такі. Тобто люди, які не підозрюють в себе цю хворобу. Не підозрюючи це, вони є небезпечними для своїх рідних, близьких … . Як наслідок ми всі зобов’язані дотримуватися правил карантину. На мій погляд, в цих правилах не має нічого особливого. Ми й так дотримувались чи повинні були дотримуватись як цивілізовані люди правил особистої гігієни. До них добавилося носіння маски. Але вибачте: витрати на їх придбання і певні незручності компенсуються незахворюванням з його вигодою у вигляді відсутності фінансових втрат на лікування.

Існують різні погляди на ефективність запроваджених карантинних заходів: від «нічого вони не дають» до «надмірні та які вбивають економіку».  На мій погляд, «нічого вони не дають» - це коли за півроку захворіло 3 млн населення.

В питанні надмірності необхідно перш за все визначити: а що б стало з економікою, якщо б взагалі цих заходів не було чи вони були недостатніми? На мій погляд, до цього часу не було зроблено такий аналіз. Але задайте собі питання: чи можете Ви поставити на одну чашу ваг своє здоров’я і життя та  своїх рідних, а на іншу зростання чи не спад економіки внаслідок відсутності карантинних заходів? Очевидно, що не зможете і виберете своє життя та життя своїх рідних.

Кожний із нас боїться захворіти і не має бажання стати небезпекою для своїх рідних та близьких. Чому? Навіть у випадку якщо  більшість людей перехворіла і перехворіє легкою формою – це всього лише статистика та її закони, оскільки ніхто не може дати гарантію про те, що саме конкретна людина не захворіє або перенесе хворобу в легкій формі. Закони математичної статистики базуються на великих числах дослідів і чим більше дослідів,  тим більша репрезентативність результату.

Так, наприклад,  підкинувши в повітря декілька сотень раз монетку ми робимо висновок: вірогідність того, що монетка впаде «гербом» вверх = 50%, «гербом» вниз також = 50%. Але, якщо ми кинемо її один раз, то вона впаде або гербом вниз, або гербом вверх. Ми можемо її і не підкидувати, а всього лише вивчити теорію вірогідності і визначити за відповідною формулою вірогідність того, що монетка впаде «гербом» вверх чи вниз. Але на монетку діє лише сила тяжіння, а на захворюваність та її тяжкість: відсутність/наявність достатніх карантинних заходів, ступінь професіоналізму лікарів, індивідуальні особливості організму кожної людини … . Як наслідок лише велика кількість відповідних тестувань може дати відповідь нам і владі про відсоток перехворівших та відсоток людей, які хворіють станом на відповідний день. Це може дати владі можливість здійснення прогнозу на майбутнє, коригування карантинних заходів та підготувати інші медичні заклади для лікування хворих у разі невтішного прогнозу. 

Кожен із нас наляканий хворобою і перш за все, піклуючись про своє здоров’я та здоров’я своїх рідних, при найменшому натяку на нежить змушений за власним бажанням здавати тести на наявність захворювання. Хтось можливо в таких випадках з різних причин не здає тести. При цьому, основною причиною може бути висока  вартість відповідних досліджень.

Діючи так крім того, що ми піклуємся про своє здоров’я, ми ще й допомагаємо нашій владі з виявлення відповідних закономірностей та в прогнозуванні на майбутнє розвитку захворюваності. Якщо б ми цього не робили, то відповідна математична модель, яка б базувалась лише на тестуваннях за направленням лікарів, була б некоректною. При цьому, в таких моделях фактично неможливо визначити ступінь їх некоректності (похибки результату та похибки прогнозування). Такі моделі досить часто застосовуються, але ніколи у випадках, якщо це стосується життя та здоров’я людей.  Можливо я помиляюсь і застосовуються. Але питання: до яких наслідків може призвести в цих випадках застосування некоректної моделі та прогнозів, що базуються на цій моделі? До позитивних?  З якою вірогідністю? Від 0% до 100%? А 100% це не випадок аналогічний з випадком підкидування монетки один раз і її падінням  «гербом» вниз?

Висновки:

карантинних заходів необхідно дотримуватись;

держава зобов’язана  визначати ступінь карантинних заходів, корегувати їх з урахуванням впливу хвороби на життя і здоров’я людей та на соціально-економічні відносини;

держава зобов’язана робити зазначене вище із застосуванням коректних математичних моделей, які базуються на всіх результатах  досліджень (тестувань) в незалежності від форми власності відповідних сертифікованих лабораторій, і прогнозувати на майбутнє сценарії перебігу захворюваності;

ми змушені своїми рідними та близькими при нежиті проходити відповідні лабораторні дослідження і цим ми допомагаємо  собі та  державі;

реалізація нами нашого бажання з тестування певною мірою залежить від його вартості;

чим меншою буде вартість тестування, тим більше людей отримає відповідні послуги і тим більш досконалою буде математична модель захворюваності та коректність прогнозів та дій  влади.  

Очевидно, що  необґрунтована вартість відповідних лабораторних досліджень негативно впливає на добробут людей, зменшує кількість бажаючих пройти тестування і як наслідок – додатково спотворює відповідну математичну модель та прогнозування.

Ринок відповідних лабораторних досліджень не регулюється державою, в т. ч. в частині вартості цих досліджень. Можливо цей ринок дефіцитний і в цьому випадку вартість впливає лише на наш добробут. Але це не головне. Головне в наступному.

Згідно законодавства про захист економічної конкуренції (далі також – конкуренційне законодавство):

будь-який ринок характеризується товарними, географічними та часовими межами;

необґрунтованою ціною є ціна встановлена суб’єктом господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на відповідному  ринку в його товарних, географічних та часових межах, понад рівень ціни, яка б існувала при наявності значної конкуренції на ринку;

монопольним (домінуючим) вважається становище кожного з кількох суб’єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови: … сукупна частка не більше ніж п’яти суб’єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків … . 

Про ринки ПЦР-тестувань

В Україні існують декілька сотень, а можливо й тисяч ринків відповідних лабораторних досліджень. Це пов’язано з тим, що кожному з нас, наприклад, недоцільно їхати з Києва в Полтаву з метою отримання відповідного тестування.

Припустимо:

 в Києві є 4 суб’єкта господарювання, які надають відповідні послуги з лабораторного дослідження;

рентабельність надання послуг у кожного із цих суб’єктів господарювання чи в одного – біля 70 %, тобто в вартості одиниці послуги валовий прибуток – біля 70%. Валовий прибуток = чистий дохід – собівартість реалізованої одиниці послуги або валовий прибуток = адміністративно-збутові витрати + операційні витрати + чистий прибуток … . 

Отже, в 4 суб’єктів господарювання є ознаки монопольного (домінуючого) становища на ринку відповідних лабораторних досліджень в територіальних межах м. Києва.

Питання до Вас: Ви знаєте суб’єктів господарювання, які не є монополіями та які з реалізації конкретного товару отримують 70% рентабельності? Мені такі суб’єкти невідомі. Був певний досвід спілкування з такими, але це було давно і коли ще працював в АМКУ.

Конкуренційне законодавство не дає пряму відповідь на питання: є чи ні рентабельність в 70% зловживанням монопольним (домінуючим) становищем шляхом встановлення цін, які б не існували при наявності значної конкуренції на ринку? Або іншими словами: не дає відповідь на питання, якою повинна бути ціна товару в суб’єктів господарювання, що займають монопольне (домінуюче) становище на відповідному товарному ринку. Рентабельність є складовою ціни і встановлюється суб’єктами господарювання на власний розсуд. При наявності значної конкуренції на ринку вона також обмежується цією конкуренцією, оскільки в противному випадку втратиш контрагентів, при відсутності значної конкуренції – суцільний власний розсуд. 

Обґрунтована чи необґрунтована вартість ПЦР-тестувань в місті Києві?

 В нашій ситуації я не зможу надати відповідь на  питання про обґрунтованості/необґрунтованості  вартості відповідних лабораторних досліджень в Києві. Причин декілька: відсутність інформації, я - не АМКУ.

 В той же час, для отримання відповіді на це питання необхідно застосувати один, або декілька простих економічних методів, а фактично методів порівняння для застосування яких навіть не потрібна економічна освіта.

Наприклад:

порівняти рентабельність (70%) відповідної послуги з рентабельністю іншої послуги, на ринку якої діє цей суб’єкт господарювання і має частку  менше 35%;

порівняти рентабельність (70%) відповідної послуги з рентабельністю на такому ж товарному ринку, але в інших територіальних межах та на якому діє, наприклад, 6 суб’єктів господарювання частка кожного з яких менше 20%;

порівняти рентабельність (70%) відповідної послуги з загальною рентабельністю цього ж  суб’єкта господарювання, який має ознаки монопольного (домінуючого) становища на ринку відповідних лабораторних досліджень в м. Києві.

Колись такі методи досліджень застосовувались АМКУ при розслідувані справ за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем, зокрема, в період епідемії свинячого грипу. Чому фактично не застосовуються з 2015 по цей час? Мені невідомо, запитайте в АМКУ.

 Запитайте також АМКУ: чи були застосовані ці методи при дослідженні ринку ПЦР-тестування в м. Києві?

Чому необхідно це запитати?

В Києві: 3- 4 суб’єкти господарювання, рентабельність окремих – 70 % (див. інтерв’ю АМКУ).

Якщо були застосовані і рентабельність цих суб’єктів господарювання нижча …, то все гаразд з вартістю ПЦР-тестувань в Києві.

А якщо не були застосовані, то чим займався АМКУ більше 4 місяців в дослідженні ринку ПЦР-тестувань в Києві і про, що його повідомлення? Про те, що методи економаналізу недосяжні для АМКУ?

До речі, я не бачив дуже конкурентного ринку, який би дозволив одному чи декільком суб’єктам господарювання отримувати рентабельність в 70%.

Хоча, можливо продаж «Майбахів» дає таку рентабельність, але ж ми не цей авто придбаємо в лабораторіях. Та й придбання його ми  можем відкласти, але не можем відкласти наше піклування про рідних та близьких. 

На мій погляд, ринок ПЦР-тестувань в Києві є дефіцитним і ця дефіцитність є об’єктивною, оскільки пов’язана із зростанням захворюваності. При дефіцитному ринку суб’єкт господарювання, який на відміну від конкурентів має можливість здійснити додаткові дослідження, має ринкову владу і може зловживати нею шляхом встановлення цін, які б не існували при наявності значної конкуренції на ринку. Встановлення цим суб’єктом вартості ПЦР-тестувань з 70% рентабельністю містить ознаки монопольного ціноутворення.

Чому монопольного? Відповідно до ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»: «Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб’єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції …».  

На мій погляд, дифіцитність ПЦР-тестувань в м. Києві і пояснює вибір людей з отримання послуги у суб’єкта господарювання, в якого у вартості послуги 70% рентабельність. 

Щодо недобросовісної конкуренції на ринку  ПЦР-тестувань в місті Києві.

В інтерв’ю АМКУ наведені факти, які є доказами обману споживачів. АМКУ зобов’язаний боротися з недобросовісною конкуренцією. Однак, є декілька «але».

Відповідно до конкуренційного законодавства та західної практики застосування конкурентного права  найбільш тяжкими за наслідками є порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій та зловживання монопольним становищем. Штрафи з них – до 10% річної виручки від реалізації всіх товарів, робіт та послуг. Штрафи ж за вчинення порушень Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» - до 5% до 10% річної виручки від реалізації всіх товарів, робіт та послуг.

Враховуючи наведене, на мій погляд, пріоритетом в діяльності АМКУ повинно бути запобігання, виявлення та припинення поршень у вигляді антиконкурентних узгоджених дій та зловживань монопольним становищем, зокрема на ринках лікарських засобів та ПЦР-тестувань.

Відповідно до інтерв’ю: «Но есть другие нарушения. Некоторые лаборатории пишут на своих сайтах, что ПЦР-тест будет готов быстро – от 4 до 24 часов. А по факту потребители получают результаты через трое суток. Такие компании имеют конкурентные преимущества относительно остальных, потому что обещают результат быстро, и люди обращаются именно к ним».

Такі правопорушення доцільно припиняти рекомендаціями про припинення дій, які мають ознаки порушення передбаченого ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Чи були надані такі рекомендації Комітетом? Запитайте в АМКУ.

Наслідки виконання таких рекомендацій. Відповідні дії будуть припинені і конкуренти відповідного суб’єкта господарювання отримають додаткові доходи від припинення порушення. Питання: А чи не буде серед них суб’єкт господарювання, який реалізовує відповідні послуги з 70% рентабельністю? Якщо не буде, то все гаразд, а якщо буде, то більше людей заплатить йому вартість послуги з 70% рентабельністю. «Цікавий» випадок. 

Щодо недобросовісної конкуренції на ринку лікарських засобів.

Відповідно до інтерв’ю: «Не так давно было принято решение оштрафовать владельцев аптеки за производство и распространение препарата, который рекламировался как «средство от коронавируса». Он так и назывался – Антикоронавирус. Конечно, лекарств от COVID-19 не было тогда в природе, нет до сих пор. А препарат под названием Антикоронавирус есть. Это было сознательное введение людей в заблуждение. Мы приняли решение о наказании компании ООО «Группа «Аптекарь».

Мені цікаво:

скількох людей обмануло ТОВ «Группа «Аптекарь» рекламою «средство от коронавируса»?

які були наслідки цього обману на конкуренцію на ринку, якого не існує в Україні та й в усьому світі, оскільки «лекарств от COVID-19 не было тогда в природе, нет до сих пор»?

На мій погляд, дуже дивним є рішення АМКУ від 10.07.2020 №430-р (далі – Рішення АМКУ) (https://amcu.gov.ua/npas/pro-porushennya-zakonodavstva-pro-zahist-vid-nedobrosovisnoyi-konkurenciyi-ta-nakladennya-shtrafu-5 )

Згідно з цим рішенням, лікарі всупереч настановам та протоколам лікування коронавірусу, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України, виписували рецепти з метою лікування цієї хвороби, в яких як засіб лікування зазначали Профтелазід  виробництва ТОВ «НВК «Екофарм», оскільки як встановив АМКУ «Засіб відноситься до категорії відпуску за рецептом».  Мені цікаво: АМКУ бачив чи ні такі призначення? Якщо бачив, то чому не передав їх Міністерству та правоохоронним органам для відповідної реакції відносно таких «лікарів».  Чомусь я впевнений, що не бачив. Про, що ж тоді Рішення АМКУ? Піар, як і багато інших рішень. 

Про допомогу АМКУ в дослідженні ринку ПЦР-тестувань в місті Києві

На мій погляд, АМКУ належним чином не дослідив ринок ПЦР-тестувань в місті Києві і потрібно йому допомогти. Як це зробити? Людям, які пройшли тестування та оплатили його вартість, яка вища за вартість аналогічних послуг на більше ніж 5 % у конкурентів відповідного суб’єкта господарювання, необхідно подати в Комітет заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку  ПЦР-тестувань в місті Києві з відповідним платіжним документом. До заяви прикласти  інформацією роздрукованою з Інтернету (сайтів інших лабораторій), яка є доказом необґрунтованого встановлення вартості послуг відповідного суб’єкта господарювання.

Треба дати в заяві також міркування про наявність у відповідного суб’єкта господарювання ознак монопольного (домінуючого) становища на ринку ПЦР-тестувань в місті Києві. Це достатньо в даному випадку просто, а саме зазначаєте в заяві: «територіальними межами ринку  ПЦР-тестувань є місто Київ, оскільки мені та особам, що проживають в місті Києві економічно недоцільно спеціально їхати в Бориспіль, Бровари, Полтаву, Ужгород … з метою тестування. Вважаю ринок ПЦР-тестувань в місті Києві дефіцитним і як наслідок кожен із суб’єктів господарювання з часткою понад 15 % має на ньому ринкову владу. Частка … , на мій погляд, перевищує як 15 так і 35 %».

В резолютивній частині заяви необхідно написати наступне:

«Прошу:

1. Надати … рекомендації, про припинення дій, які мають ознаки порушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
2. Розпочати справу за ознаками вчинення зазначеного вище порушення.
3. Притягнути … до відповідальності передбаченої законодавством про захист економічної конкуренції». 

Можливо необхідно в заяві зазначити про те, що інформація про заявника є інформацією з обмеженим доступом.

Заяву необхідно обов’язково підписати, зазначивши повне ПІБ, вказати свою адресу та надати ксеркопію відповідних сторінок паспорту. У разі ж якщо це не буде зроблено, то заява вважатиметься анонімкою, яка згідно із законодавством не підлягає розгляду.

Детальна інформація про вимоги до заяви міститься в п. п. 17 та 18 Правил розгляду заяв та справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0090-94#Text ). 

З повагою до всіх та до колишнього мого підлеглого, який звернув мою увагу на інтерв’ю АМКУ.

Здоров’я всім. Бережіть себе, батьків, дітей та внуків.