Університети і ринок праці: взаємозалежність
Чи мають заклади вищої освіти готувати студента до першого робочого місця? Чи все ж таки, університети — це простір для академічного розвитку, підвищення рівня освіченості та розвитку креативності?
А можливо університет є місцем де здобувають професійні знання, уміння, навички?
Цікава дискусія виникла цього тижня, яка розділила стейкхолдерів та експертів системи освіти на два табори. Тож додам і свою точку зору, враховуючи сучасні виклики та досвід інших країн.
Хочу почати з нещодавньої заяви Дональда Трампа про необхідність змін в системі освіти США: «Коли я повернуся до Білого дому, я звільню всіх цих «акредитаторів», які дозволили, аби у наших коледжах домінували марксисти та божевільні… У нас буде справжня американська освіта».
Що очікує бізнес?
Бізнес не цікавить кількість прочитаних книжок, чи яким чином побудований освітній процес в університеті. Бізнес задає конкретне питання, якими компетентностями володіє майбутній працівник. Саме освіта живить економіку кадрами, а не навпаки.
Роботодавці, чи бажання/ідея створити власну справу, не питають про оцінки і успішність, вони ставлять чітке питання: чи може випускник виконувати практичні завдання зі спроможністю його подальшого професійного розвитку.
У процесі розвитку особистості студента, університет повинен скорочувати кваліфікаційний розрив. Це першочергове завдання, бо знання, уміння, навички — це валюта економіки, і якщо студент ними володіє, то він легко знайде своє місце на ринку праці, або професійного зростання. Світовий і український тренд НR департаментів — «skills at the top».
Ефективність державних інвестицій у вищу освіту
Держава має створити умови і фінансувати підготовку фахівців, що формують економіку доданої вартості. Інвестиції держави у вищу освіту повинні бути стратегією розвитку суспільства.
Якщо держава виділяє бюджет на підготовку кваліфікованих працівників, готових працювати в реальних умовах, то ці кошти мають витрачатися ефективно і створювати додану вартість у вигляді розвитку людського капіталу.
Якщо ж університети продовжуватимуть орієнтуватися лише на формування загальних компетентностей, це шлях до зростання безробіття серед випускників. Випускник університету повинен набути затребуваних компетентностей, які можна трансформувати у заробіток грошей і годування сімʼї.
Більше того, реформа «Нова українська школа» додає один рік навчання, який і має сформувати, той загальний розвиток, яким начебто, чомусь знову має займатися університет. Ми вже забрали у дітей цілий рік. Досить розмов про загальний розвиток!!!!!
Конкретний кейс на прикладі Німеччини. На зустрічах з роботодавцем, вони відверто кажуть, що «ваші діти знають краще німецьку мову ніж, ми німці, але ваші діти не можуть нічого робити практично, у них не має професійних компетентностей».
Досвід Швейцарії
Більшість освітніх програм погоджуються роботодавцями, бізнесом, професійними асоціаціями і обʼєднаннями. Ніхто не навчає знань, умінь, навичок, які не використовуються на конкретному виробництві.
Досвід Німеччини та Австрії. Дуальна освіта та співпраця з бізнесом
Аби зменшити кваліфікаційний розрив навчання поєднується з практичною роботою на підприємствах. У багатьох країнах дуальна система освіти дозволяє студентам не лише здобувати знання, а й розвивати уміння, навички, які вже використовуються на робочому місці. В Україні теж є успішні кейси по дуальній освіті, але це скоріше виняток із загальної практики. (Напевно окремі адміністрації університетів теж є прихильниками розмов про загальний розвиток студента:). Бо так простіше, не потрібно демонструвати конкретний результат щодо реального працевлаштування за результатами навчання.
Погляд у майбутнє: стратегічна орієнтація освіти на потреби економіки
Очевидно, що університети та ринок праці взаємозалежні. Університети не можуть залишатися осторонь від запитів економіки, бо в такому разі інтерес до них знизиться як у студентів, так і у роботодавців. (Не беремо до уваги ганебні практики під час воєнного стану).
Державна підтримка вищої освіти повинна розподілятися з урахуванням того, які фахівці потрібні для формування економіки доданої вартості. Це дозволить зробити інвестиції у навчання більш ефективними і збалансованими.
Також потрібно розуміти, що диплом не коштує нічого, це папірець. Вартістю є компетентності, насамперед професійні. Саме цього економіка потребує і очікує від закладів освіти.
П.С.
25 жовтня цього року Уряд прийняв Постанову «Деякі питання присвоєння професійних кваліфікацій закладами вищої освіти в разі відсутності професійного стандарту». У цій Постанові Національне агентство кваліфікацій відіграє ключову роль.
Запрошуємо заклади освіти до співпраці для розвитку потреби у знаннях, уміннях, навичках для розбудови економіки.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 368
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 213
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 155
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 130
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 118
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
38100
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 12664
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
11961
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11934
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 11456