Хто забезпечує право на працю?
В даній статті з'ясовується учасник правових відносин, що забезпечує право на працю.
В злагодженій системі різних за своєю сутністю юридичних можливостей, одне з найпочесніших місць посідає загальновідоме право на сумлінну працю. Чи держава забезпечує його?
Правове регулювання вищезазначеного питання відбувається за допомогою різноманітних нормативно-правових актів. Зокрема юридичну регламентацію ефективного забезпечення тих чи інших прав, здійснюють:
1. Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (далі по тексту – Конституція України),
2. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (далі по тексту – КЗпП України));
Вітчизняним законодавством передбачено різні за своєю суттю можливості, яким в свою чергу властивий майновий або особистий немайновий характер. Скажімо згідно з ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Подібну за своїм змістом норму закріплюють інші нормативно-правові акти, що в свою чергу є дуже важливими частинами вітчизняного приватного права. Зокрема ч. 1 ст. 2 КЗпП України передбачено безпосередню вказівку про те, що право громадян України на працю, тобто, право на одержання ними роботи з оплатою їх праці не нижче мінімального розміру, встановленого державою, включаючи право даних осіб на вільний вибір професії, роду занять й роботи, забезпечується державою.
Таким чином, національним законодавством передбачено численні гарантії ефективної та вчасної реалізації різних можливостей, які в свою чергу мають ті чи інші учасники трудових правовідносин. Наприклад, держава забезпечує право на працю, про що закріплено ч. 1 ст. 2 КЗпП України.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 710
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 598
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 232
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35757
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11576
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10920
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5953
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 2907