В даній статті встановлюється правомірність залучення працедавцем до роботи, яка виконується у вихідні дні, окремих працівників для відвернення нещасних випадків, що в свою чергу ставлять під загрозу нормальні життєві умови людей.
Вітчизняне законодавство гарантуєпрацедавцю різні за своєю суттю права. Виникає природне запитання: чи дозволеноданій особі залучити працівників до робіт, що здійснюються у вихідні дні, длявідвернення нещасних випадків, які в свою чергу ставлять під загрозу нормальніжиттєві умови людей?
Правоверегулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітнихзаконів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, функціонуючих з приводуробіт понад встановлену тривалість робочого часу, здійснюється: Головнимзаконом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайнимизаконами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надаліпо тексту – КЗпП України)).
Трудовезаконодавство, охоплюючи різні за своєю суттю юридичні норми, гарантує найманимпрацівникам правовий статус, що, будучи багатогранним, закріплює структурніелементи, одними з яких є соціально-економічні права. Вищевказані суб’єктитрудових відносин, реалізовуючи згадані можливості, водночас забезпечуютьвисокий рівень духовного й матеріального добробуту своїх згуртованих та працьовитих родин.
Одним знайважливіших соціально-економічних прав є право на працю. Згадана можливістьохоплена відповідними нормативно-правовими актами, зокрема ч. 1 ст. 43Конституції України і ч. 1 ст. 2 КЗпП України.
Чіткий танедвозначний зміст вищезазначеної норми в частині з’ясування юридичних фактів,за неодмінної наявності яких працедавець може залучати найманих працівників доробіт, що в свою чергу виконуються у вихідні дні, роз’яснюють інші положеннячинного законодавства. Як це розуміти?
Одним знайвизначніших суб’єктів трудових правовідносин є працедавець. Зазначенийучасник трудових правовідносин використовує найману працю, яка, будучи виконаначесними особами, працюючих за трудовим договором, водночас приносить істотнукористь не лише суверенній та правовій Україні, а й її добропорядному танескореному народу.
Чиннезаконодавство гарантує працедавцеві різні за своєю сутністю права, яким в своючергу властивий майновий або особистий немайновий характер. Зокрема згідно з п.2 ч. 2 ст. 71 КЗпП України вказана особа може залучати окремих працівників дороботи у вихідні дні, в певних виняткових випадках, наприклад, зарадивідвернення нещасних випадків, які в свою чергу ставлять чи можуть постави підзагрозу життя або нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна.
Таким чином, вітчизнянезаконодавство дозволяє працедавцю вчиняти дії, які в свою чергу не суперечатьюридичним нормам і моральним імперативам. Наприклад, вищезазначений учасниктрудових правовідносин може залучати окремих працівників до роботи,здійснюваної у вихідні дні, для відвернення різних нещасних випадків, які в свою чергу ставлять під загрозу нормальніжиттєві умови людей, про що закріплено п. 2 ч. 2 ст. 71 КЗпП України.
