Заборона реалізації майна до вироку суду: бюджет не отримає, а втратить доходи
Заборона реалізувати активи до судового вироку або спричинить їх масове псування і знецінення, або вимагатиме значних бюджетних асигнувань для забезпечення схоронності арештованого майна.
Навколо спроб реформувати законодавство про АРМА витає все більше міфів, які розповсюджуються всупереч фактам та досвіду роботи Агентства.
Прихильники однієї з ключових змін (законопроєкт №5141), яка передбачає заборону реалізації арештованого майна до остаточного вироку суду, стверджують, що така ініціатива дозволить збільшити надходження до державного бюджету.
Чи дійсно це так?
Ми неодноразово повідомляли, що практика винесення остаточних судових вироків щодо арештованих активів, переданих в управління АРМА, невтішна – лише 1 вирок за всі роки діяльності Агентства. Відповідно, до бюджету було перераховано кошти тільки від одного активу, реалізованого на торгах.
Тому питання реалізації майна в існуючих умовах - не стільки у наповненні бюджету, скільки у необхідності зберегти вартість активів до моменту вироку або завершення кримінальної справи. Адже на практиці розслідування і судові процеси тривають роками і арештоване майно псується або втрачає вартість до фінального рішення суду.
Як реалізація допомагає вирішити цю проблему?
Кошти від реалізованих активів потрапляють на депозит у банку, за рахунок чого відбувається збільшення початкової суми. У разі скасування арешту чи виправдувального вироку кошти разом з відсотками повертаються власнику, у випадку конфіскації – державі.
Важливо, що за такого механізму держава не витрачає ресурси на збереження майна. Тоді як заборона реалізувати активи до судового вироку або спричинить їх масове псування і знецінення, або вимагатиме значних бюджетних асигнувань для забезпечення схоронності арештованого майна.
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16895
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5806
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 5119
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3362
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2331