Вища рада правосуддя: затримання судді
Вища рада правосуддя – механізми забезпечення затримання і здійснення запобіжних заходів щодо суддів.
В кінці вересня 2016 року розпочалась реалізації судової реформи і Верховною Радою було ухвалено зміни до Конституції щодо правосуддя та новий закон про судоустрій та статус суддів. Документи підписали та офіційно опублікували наприкінці червня 2016 року. В рамках даних змін було передбачено реорганізацію Вищої ради юстиції на Вищу раду правосуддя.
Рішення про реорганізацію було прийнято Верховною радою України 12 січня 2017 року. Як зазначалось по каналам ЗМІ щодо новоствореного органу Петро Порошенко підкреслив наступне: «Орган, який прибирає політичну складову у судовій гілці влади, в першу чергу, з механізмів призначення, переведення та звільнення суддів, надання згоди на затримання чи арешт судді".
Як відомо, в старій редакції Кримінального процесуального кодексу в ст. 482 закріплювались особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і обрання запобіжного заходу відповідно до яких, затримання судді або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту до ухвалення обвинувального вироку судом не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України. У зв`язку з судовою реформою дані функції перейшли до Вищої ради правосуддя.
Окрім зміни суб`єкта надання згоди статтю 482 Кримінального процесуального кодексу було доповнено положенням, відповідно до якого без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до даного пункту передбачено можливість затримання судді без згоди Вищої ради правосуддя внаслідок затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Здавалось би новий механізм здійснення заходів забезпечення кримінального провадження без зайвих бюрократичних схем, однак є свої «але».
Якщо суддю затримано без згоди Вищої ради правосуддя під час або відразу ж після вчинення ним тяжкого або особливо тяжкого злочину і не досягнуто мети даного затримання, то згідно з частиною 2 статті 211 КПК України суддя не пізніше 60 годин повинен бути доставлений до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно нього запобіжного заходу. А як вже зазначалось вище, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту здійснюється за обов’язковою згодою Вищої ради правосуддя. А в свою чергу, Вища рада правосуддя розглядає подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом не пізніше п’яти днів з дня отримання подання. У з`язку з цим можна спостерігати, що час на прийняття рішення Вищою радою правосуддя перевищує час затримання особи, а відповідно застосування запобіжного заходу, що мають на меті забезпечити виконання покладених на особу обов'язків органами досудового слідства і запобігання переховування від органів досудового слідства, не реалізовується в повній мірі, оскільки є вірогідність звільнення судді до прийняття рішення Вищою радою правосуддя.
Таким чином вже існують недоліки і неузгодженість з процесуальним законодавством. Дану проблему також не залишила без увагу Генеральна прокуратура. На своїй сторінці в Facebook прес-секретар Генпрокуратури Лариcа Сарган опублікувала наступне повідомлення:
«Генеральною прокуратурою України направлено лист у Вищу раду правосуддя з питань забезпечення виконання вимог закону щодо затримання та утримання судді під вартою.
Метою цього листа було ініціювання Вищою радою правосуддя створення екстрених засідань і зібрання необхідного кворуму її членів для забезпечення невідкладного отримання згоди на утримання судді під вартою…»
Отже, Генеральна прокуратура розділяє точку зору, що сьогоднішній механізм застосування запобіжного заходу щодо судді несе ризики і процесуально некоректно реалізовує принципи кримінального провадження.
Нагадаємо, що вже існували прецеденти з даного приводу, а саме: в грудні 2016 після затримання судді Київського апеляційного адміністративного суду Ігоря Петрика виникла суперечка про те, чи потрібно органам слідства звертатися до Вищої ради правосуддя при необхідності затримання чи арешту суддів, які допустили правопорушення. Внаслідок даної обставини Спеціалізована антикорупційна прокуратура тлумачила, що дозвіл Вищої ради правосуддя не потрібен. Невдовзі Вища рада правосуддя наголосила, що попереднє рішення цього дисциплінарного органу все-таки потрібно і закликав слідчих суддів слідувати позиції саме Вищої ради правосуддя.
Станом на сьогодні дискусії ведуться, Генеральна прокуратура очікує роз`яснень і ініціювання екстрених засідань, склад Вищої ради правосуддя формується, сподіваємось на розумні зміни.
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 448
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 127
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 111
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 100
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 98
-
Зрадник Сальдо отримав підозру за заволодіння Херсонською нафтоперевалкою
Бізнес 8662
-
У Польщі зірвали спробу повернення російських дискаунтерів
Бізнес 7409
-
Скільки коштує стати блогером у 2025: реальні історії інфлюенсерок про старт, витрати та заробіток
Життя 4210
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3527
-
Паліндром і Христина Соловій: вісім музичних новинок тижня
Життя 2838