Перехід права власності на автомобіль: "ламаємо" практику
Право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації, а не з моменту передачі автомобіля за договором купівлі-продажу: чи дійсно так?
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (надалі – КЦС ВС) у своїй постанові від 30 жовтня 2019 року по справі № 683/2694/16-ц вказав на те, що право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації, а не з моменту передачі автомобіля за договором купівлі-продажу.
Після цього, цей «залізний постулат» від КЦС ВС, який носить рекомендаційний характер, взяли до своєї роботи і інші судді. І тут, на наше глибоке переконання, почалося формування досить однобічної судової практики.
Не оминув зазначену практику і слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда, який при розгляді клопотання слідчого про арешт майна підозрюваного відкинув доводи захисника про наявність нотаріально посвідченого договору купівлі продажу від 25 березня 2020 та підтримав позицію Верховного Суду, викладену у зазначеній вище постанові КЦС ВС, зазначивши, що захисником не було надано будь-яких доказів з приводу того, що вказаний у клопотанні автомобіль перереєстровано уповноваженим на те органом (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88464847).
Чому ми не можемо погодитись з такою позицією слідчого судді?
А тому, що, на наш погляд, поверхнево взяте положення із зазначеної вище постанови КЦС ВС призвело до значного обмеження речових прав особи.
Так, якщо уважно вчитатись в текст зазначеної вище постанови КЦС ВС, то можна звернути увагу на той факт, що Верховний Суд у своїй постанові зробив акцент саме на договорі купівлі-продажу, який було вчинено у простій письмовій формі.
Що ж, звертаємося до підзаконних нормативно-правових актів.
У відповідності до п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, який був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 (далі - Порядок), - документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на
транспортний засіб.
Так чи може такий прецедент застосовуватися ?!
Частиною 8 Порядку встановлено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Тобто, у покупця (нового власника) є 10 діб, для того, щоб перереєструвати транспортний засіб, інакше він несе адміністративну відповідальність в порядку, передбаченому законодавством.
Так все ж таки йде мова про реєстрацію транспортного засобу, а не права власності на нього.
Таким чином, правова природа реєстрації транспортного засобу жодним чином не пов’язана з переходом права власності на нього.
Зазначену позицію підтримав Кропивницький апеляційний суд, визнавши ухвалу першої інстанції незаконною http://reyestr.court.gov.ua/Review/88666351
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 708
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 596
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 230
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35748
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11575
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10910
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5920
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 2744