Вистояти і побігти
Чи надихне Україну економічний успіх Польщі?
За останні 30 років Польща потроїла вартість своєї економіки, досягнувши одного з найвищих темпів економічного зростання у світі, а зростання її ВВП було одним з найдинамічніших у Європі, завдяки чому Польща стала шостою за величиною економікою в Європейському Союзі.
Що стало головним рушієм цієї динамічної тенденції?
На перший план вийшли правильні політичні альянси. Після закінчення періоду належності до радянського блоку поляки знали, що хочуть стати частиною західного світу. Це була велика польська мрія, яка стала реальністю у 2004 році, коли Республіка Польща приєдналася до ЄС. З того знакового моменту польська держава була тісно пов'язана із Заходом. Це також відображається в тому, як вона виконує свої союзницькі зобов'язання, такі як членство в НАТО, і в напрямках торгівлі, в основному з Європейською Унією.
Хоча технологічний прогрес був ключовим фактором економічного зростання Польщі, вона все ще не досягла повного технологічного насичення. Інвестиції в інновації та кількість патентів на душу населення залишаються значно нижчими, ніж у середньому по Європі, але водночас це створює широкі можливості для подальшого швидкого прогресу.
Крім того, польська держава будує свої переваги на кваліфікованій і відносно дешевій робочій силі, а також на створенні інфраструктури та сприятливих умов для іноземних інвесторів.
Міграція після відкриття кордонів ЄС також була важливим елементом, що стимулював зростання. Багато молодих, амбітних поляків вирішили залишити країну і знайти роботу за кордоном. З одного боку, ця тенденція виснажила економіку країни, але з іншого – сприяла її наповненню грошима, заробленими поляками за кордоном, оскільки практика показує, що зазвичай щонайменше 50 відсотків мігрантів надсилають частину зароблених грошей у країну, з якої вони виїхали. Це також призвело до зростання компетенцій, оскільки ті, хто вирішив повернутися, як правило, повертаються з більш економічно розвиненої країни з новопридбаними навичками.
З демографічної точки зору, населення Польщі досягло свого піку в 2023 році, досягнувши 41 мільйона осіб. Цей сплеск став результатом міграції, спричиненої війною в Україні, і призвів до рекордних показників у багатьох галузях польської економіки.
У свою чергу, системні інвестиції в інфраструктуру, значною мірою фінансовані за рахунок коштів ЄС, дозволили Польщі стати важливим транзитним маршрутом між Сходом, включаючи Азію, і Західною Європою. Однак варто зазначити, що нинішня репутація польської держави за кордоном, одна з найнижчих серед країн ЄС, є потенційним ризиком з точки зору використання очевидної тенденції до скорочення ланцюгів поставок з Далекого Сходу до Європи. Це ще одна сфера, яка, будучи серйозним політичним викликом, також створює великі перспективи, якщо її правильно вирішити.
Політичні зміни в Республіці Польща, що відбулися в 2013 році, дозволяють нам вірити, що Польща продовжить свій шлях швидкого економічного зростання.
Згідно зі звітом McKinsey & Company "Як підняти амбіції Польщі? На порозі нової ери", виклики, які необхідно вирішити для досягнення цього завдання, включають в себе, перш за все: підвищення продуктивності польської економіки шляхом стратегічного розвитку інновацій в окремих наскрізних технологіях, створення умов для збільшення вливань у Польщу, в тому числі зміцнення репутації Польщі як привабливого місця для інвестицій і талантів, забезпечення стабільної, ефективної та доступної енергетичної системи шляхом енергетичного переходу, а також свідоме створення людських ресурсів з урахуванням професій майбутнього.
Чи зможе Україна знайти в цьому натхнення для себе? Здається, що політичний вибір, зроблений тут і зараз, має найбільше значення. Саме вони формують економіку країни на десятиліття вперед і, зрештою, визначають процвітання або його відсутність. Українська держава, окрім того, щоб вистояти, має бути готова до ривка та марафону.
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16168
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5639
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4074
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3360
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 2792