Чому вам потрібно "озеленювати" свій бізнес у 2019-му
Сьогодні в Україні маятник публічного діалогу хитнувся до антиекологічності. В розвиненій частині світу "зелений" напрямок просувають регулятори, громади або сама держава.
Дорого не впроваджувати кліматичні технології, а намагатися уникнути цього світового тренду
Сьогодні в Україні маятник публічного діалогу хитнувся до антиекологічності. В розвиненій частині світу «зелений» напрямок просувають регулятори, громади або сама держава. Кліматичні теми займають суттєву частину порядку денного Президента Франції Еммануеля Макрона, прем’єра Канади Джастіна Трюдо, а в Китаї практично заборонили будувати нові заводи з виробництва автівок з двигунами внутрішнього згоряння, європейські країни одна за одною встановлюють кінцеві строки їхньої експлуатації. Тим часом українські політики-популісти просторікують, що «наша країна бідна, ми не потягнемо “зелені” технології, їх можуть собі дозволити лише багаті». Втім, математика тут явно не сходиться: нібито бідна країна щедро спрямовує гроші платників податків на викопну енергетику, в першу чергу, вугільну. Лише на одну з програм підтримки державного сектору вугільної промисловості буде виділено 1,63 млрд грн з податків, які сплачуємо ми з вами, — це фіксує Закон про бюджет на 2019 рік.
Найчастіше саме лобісти викопної енергетики поширюють хибну ідею про невигідність для населення переходу до кліматичних технологій. Однак в існуючих тарифах ігноруються, наприклад, втрати продуктивності аграрних виробництв та земельних банків через засмічення викидами теплових електростанцій. Тобто, в тарифах взагалі не враховуються екстерналії — витрати, які несе третя сторона за угодою двох сторін. Якщо говорити просто, моя домовленість на постачання тепла від вугільної ТЕЦ означає, що десь є третя сторона, яка дихає її димом. Погіршення самопочуття цієї третьої сторони спричиняє витрати для національної системи охорони здоров’я та сімейних бюджетів цілком конкретних людей. Але ці витрати не враховані у вартості послуги постачання тепла.
Один з наслідків зміни клімату — це підвищення рівня води у світовому океані. Згідно з дослідженням наших колег з Екодії в результаті цього явища 34 українських міста можуть бути частково затоплені, 6 містечок та 62 села можуть бути затоплені повністю. Окрім колосальних втрат державної та приватної власності, інвестицій, інфраструктури тощо, матимемо біля 75 000 кліматичних переселенців. І як тільки ми почнемо рахувати всю вартість шкоди від зміни клімату в тарифах, одразу стає зрозуміло, що і сонячна, і вітрова енергетика, як і переробка сміття вже давно є конкурентноздатні та вигідні.
Європа вже проходила цей шлях
Ще 30-40 років тому Рейн називали “Стічною канавою Німеччини”. Промислове забруднення було характерне для багатьох річок у різних країнах. Але за рахунок активної екологічної політики та широкого громадського руху багато країн Євросоюзу стимулювали зміни і змогли створити такі правила ведення бізнесу, в яких функціонує система екологічного правосуддя. З одного боку, вони почали враховувати оплату за екстерналії, з’явилася система податків і штрафів за викиди, з’явилися нові екологічні стандарти тощо. З іншого — країни створили багато стимулів, зокрема фінансових, щоб запускати «зелені» бізнеси.
В окремих випадках це було стимулювання на рівні держави, десь — активна позиція громадськості, яка змусила політиків рухатись до екологічних змін. Є думка, що екологічний рух наприкінці 1980-х став одним з чинників розпаду СРСР. Саме тоді з’явилась величезна кількість організацій, які почали відстоювати екологічні права громадян, а Чорнобильська катастрофа стало каталізатором усвідомлення суспільством необхідності цих змін.
Зараз ми спостерігаємо формування «зеленої» економіки, яка для багатьох країн є драйвером розвитку. Дуже великий її компонент — це скорочення: втрат, кількості відходів через технологічне переоснащення та зміни технологій виробництва.
Наступна складова — створення циклічних і каскадних економічних моделей, за яких фактично не утворюється відходів. Головна теза: якщо ваш бізнес-процес генерує відходи, значить ви робите щось не так. Якісний виробничий цикл утворює не відходи, а додаткові продукти. До того ж, формується середовище підтримки інноваційних стартапів: з 2010 по 2016 рік «зелені» стартапи по всьому світу отримали $55 млрд венчурного капіталу.
Інтерес, страх і жадібність
На глобальних ринках уже активно формується багатотрильйонна індустрія кліматичних технологій, в яких Україна поки що доволі мало представлена. Моя теза, як українському бізнесу увійти в «зелену» еру, базується на трьох мотивуючих емоціях: інтерес, страх, жадібність.
Інтерес — це найпростіше. Що таке «зелені» технології? Що в них цікавого?
Страх — коли починають виникати питання на кшталт: які ризики зміна клімату несе для мого бізнесу чи для регіону, в якому я проводжу свою діяльність? Чи впорається мій агробізнес з новими умовами зрошування чи температурами, вологістю, новими шкідниками? Чи будуть продуктивними працівники, які дихають викидами електростанції, чи доведеться витрачати забагато грошей на медичні страховки? Чи витримає енергосистема міста зимові й літні екстремальні температури? Моделювання подібних ризиків — це нові реалії бізнесу, як і створення технологій вже не тільки для запобігання зміні клімату, але й для адаптації до неї. У цей великий сегмент сучасної економіки потрібно включитися.
Це і є третя складова — жадібність. Компанії бачать, що на цьому заробляють інші та хочуть долучитися. Кліматичні рішення, як правило — це системи і технології з високою доданою вартістю. Робити алюміній вигідніше ніж добувати глинозем для алюмінію. Але робити літаки радикально вигідніше ніж робити алюміній. Це підйом в ланцюжку доданої вартості.
Сьогодні я бачу зростання українських компаній, які захоплюють експортні ринки, але є дефіцит капіталу всередині країни. І одне з важливих завдань — залучення серйозних гравців з серйозними грошима. Потрібно переходити до фінансування компаній, які орієнтуються на розширення бізнесу та нові ринки. Для цього потрібна велика кількість джерел капіталу, але якщо в інших країнах капітал залучають саме через державне стимулювання, то в нас це може бути через прибуткові сектори економіки. В таких умовах багато компаній не витримають і зникнуть ще на ранніх стадіях. Втім, обов’язково будуть ті, що виживуть і долучаться до глобального ринку кліматичних продуктів, технологій і сервісів.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 368
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 213
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 155
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 130
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 118
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
38100
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 12664
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
11961
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11934
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 11456