Що треба аби відродити українську енергоефективність
Продовжуючи серію блогів на теми, що стали актуальними на UkrFinForum18, сьогодні ми поговоримо про енергетику.
Продовжуючи серію блогів на теми, що стали актуальними на UkrFinForum18, сьогодні ми поговоримо про енергетику.
Енергетика – доволі болюча тема для України. Енергетичний потенціал України – це оповита мороком таємниця. Жарти жартами, але якщо ви напряму не дотичні з енергетичними питаннями, то доволі важко розібратися, чого Україна і досі енергетично залежна, хоча за чисельними показниками минулого року ми імпортували 19 % нафти та газоконденсату, 27 % вугілля, 33 % газу, 77 % нафтопродуктів та всі 100 % атомного палива.
Якщо ж відправляємо на експорт так багато енергетичних ресурсів, звідки ж тоді у нас проблеми з енергетикою? Вся справа в енергоефективності.
Енергоефективність – це розсудливе використання енергетичних запасів країни. Іншими словами, це використання меншої кількості енергії для підтримання того ж рівня енергетичного забезпечення будівель або технологічних процесів на виробництві.
Саме в цьому напрямку ми суттєво відстаємо, бо не навчились раціонально використовувати ті ресурси, що маємо.
Уявіть собі, що сьогодні, у 2018 році, в Україні енергоефективність знаходиться на рівні, що був у 1989 році у Польщі. Але зараз Польща (потенціал енергетичних ресурсів у якої в рази менший від українського) наздогнала і навіть обігнала Швецію у питанні енергоефективності.
Тобто ми бачимо проблему, але чогось не шукаємо шляхів її вирішення. Хоча це досить велика ніша для інвестування та досить великий потенціал для залучення коштів. Поєднання цього потенціалу із силою ринків капіталу є одним із найкращих способів забезпечити приплив інвестицій в Україну. Все що потрібно Україні, аби це зробити – створити передбачуваний регуляторний режим.
Але тут виникає проблема - реакція громадян та суспільства на жорстку регуляторну політику, яка у 99 % випадків потягне за собою зростання тарифів. А це зазвичай громадяни сприймають так, ніби хтось збирається збагатитися на цьому.
Для успішного проведення таких радикальних реформ влада повинна ретельно підходити до прозорості, підзвітності та законності, тому що резерв громадської довіри майже вичерпаний.
Але є ще два не вирішених питання, які суттєво впливають на енергетичну сферу в Україні. По-перше, Україна виробляє тільки дві третини енергоносіїв, які споживає. А могла б реально забезпечувати себе повністю. Звісно, досить багато підприємств знаходяться на непідконтрольній території. Але непокоїть і те, що навіть з тими, які знаходяться на підконтрольній Україні території, держава не працює і не розвиває.
І ще одне – 30-мільярдний борг споживачів за сплату електроенергії, які заборгували Енергоринку, а той, в свою чергу, – компаніям. А кому вже винні останні – вугільникам чи газовикам – ніхто не знає. І цей борг – 30 мільярдів гривень – «висить» над галуззю і всіма українцями.
Важливо, що ми усвідомлюємо і бачимо ці проблеми. І нам є, куди рухатись. Тож маємо всі шанси зробити так, аби реалізувати та відродити наш енергетичний потенціал.
До речі, є ще один напрямок – альтернативна енергетика. Це галузь, яка сьогодні подає досить великі надії та сподівання. Вона, між іншим, є дуже важливою для енергетичної незалежності України, оскільки використовує внутрішні джерела енергії, які не потребують так багато коштів (енергія сонця, вітру, води). Таким чином, саме така галузь енергетики має потенціал для покращення національного платіжного балансу та підвищення рівня зайнятості.
І знаєте, не треба розповідати та шукати зраду в тому, що сьогодні зелена енергія в Україні – це лише 2 % від загального виробництва енергії. Адже до 2035 року Україна планує збільшити цю частку до 25 %. І якщо буде бажання й інвестори, то впевнений, все в нас вдасться!
- Російська федерація приречена на крах Сергій Пєтков вчора о 19:28
- Євроінтеграція та реальність: діяти негайно Юрій Щуклін вчора о 14:20
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України Нісар Ахмад вчора о 13:33
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка вчора о 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна вчора о 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький вчора о 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль вчора о 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер вчора о 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін 27.04.2025 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука 27.04.2025 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 489
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України 164
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 133
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 101
- 100 днів, які не повернули мир в Україну 94
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 22607
-
Парад перемоги над здоровим глуздом – Путін оголосить про "звільнення" Курщини 9 травня
Думка 13946
-
Запорізька кондитерська фабрика збанкрутувала
Бізнес 12269
-
Мирного рішення не буде: умовляння не працюють, а застосовувати силу Захід не бажає
Думка 7860
-
Десять найбільших армій у 2025 році за витратами на армію — хто потрапив до рейтингу
Інфографіка 7192