Один зі способів управління арештованими активами можуть зруйнувати
Народні депутати зробили крок до унеможливлення збереження вартості арештованого майна.
Народні депутати прийняли у першому читанні законопроєкт (5141), який у поточній редакції, серед іншого, руйнує одну з базових функцій АРМА – функцію реалізації арештованого майна на відкритих торгах.
Для запобігання поширенню некоректної інформації АРМА звертає увагу громадськості та ЗМІ на принципові нюанси:
1)Мова не йде про реалізацію конфіскату, адже до АРМА практично не передаються активи (1 актив за весь час), щодо яких є вирок суду про конфіскацію. Натомість АРМА в основному управляє майном, на яке накладено арешт і стосовно якого ще немає остаточного вироку суду. При цьому реалізація майна на стадії арешту є визнаним європейським та світовим інструментом збереження вартості такого майна – завдяки капіталізації отриманих від продажу коштів на банківських рахунках.
2)В ухваленому законопроєкті йдеться не просто про рішення суду як підставу для реалізації АРМА майна, а про можливість реалізації тільки після остаточного вироку суду. Зважаючи на кількість таких вироків, можна впевнено стверджувати, що АРМА на практиці взагалі не зможе зберігати вартість майна шляхом його реалізації. А подібних активів в управлінні Агентства більше половини.
Водночас альтернативний законопроєкт (5141-1), на відміну від прийнятого за основу, передбачав можливість реалізації майна якраз на основі рішення суду, тобто лише суд міг би визначати, чи має АРМА право реалізувати арештований актив. Цей підхід позбавляв Агентство дискреційних повноважень обирати спосіб управління активами, але не руйнував функцію реалізації шляхом її прив’язки до остаточних вироків.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 710
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 599
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 235
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35778
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11582
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5988
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3110
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 1902