На Пирогова кияни намагалися достукатись до влади
Громадськість пікетувала будівництво поруч з Національним музеєм медицини
Громадськість пікетувала будівництво поруч з Національним музеєм медицини
Кілька років триває війна мешканців столиці проти тотальної забудови міста. На центральних вулицях Києва, де колись переважали будівлі початку ХХ століття, один за одним виростають багатоповерхові житлово-офісні комплекси, які не лише не вписуються в історичний ландшафт місцевості, а й становлять загрозу для своїх столітніх сусідів. Кияни, які люблять своє місто, стаючи свідками того, як воно втрачає своє обличчя, виступають проти такого будівництва. Боротьба ведеться різними шляхами – через суди, звернення до депутатів і чиновників. Проте досі чи не найефективнішим методом залишаються пікети.
У суботу громадськість Києва мітингувала поруч із скандальним будівництвом на Гончара, 17 – 23. Сьогодні, в перший день весни, кияни пікетували ще одну «гарячу» точку.
7 липня 2005 року Київрада виділила та надала в оренду під забудову Товариству «Торговий дім міжнародної спілки українських підприємців» земельні ділянки за адресою вул Пирогова, 2 / Богдана Хмельницького, 37 – Б у Шевченківському районі Києва.
Надаючи ділянку, столична влада не врахувала, що багатоповерхівка з напівзаглибленим паркінгом будуватиметься впритул до трьох пам’яток архітектури – 1853, 1909 та 1936 років, а сам паркінг буде вирито на місці погребів мешканців. Не зважали й на негативні результати гідродосліджень. Не поцікавилися думкою місцевих жителів – громадських слухань з цього питання не було.
Те, що будівництво є незаконним підтверджують приписи та протести Прокуратури Києва, скасування дозволу на будівництво Головним управлінням охорони культурної спадщини КМДА, відкликання погодження проекту Українським товариством охорони пам’яток історії та культури. Проте забудовник отримав нові дозволи й у січні 2011 року відновив будівельні роботи. 25 лютого була спроба розширити територію будівництва – паркан намагалися поставити прямо під вікнами будинку № 2 по вул. Пирогова.
У результаті будівельних робіт вже почав руйнуватися будинок по вул. Пирогова, 6, найближчий до будівництва – по всій висоті будівлі пішли тріщини. Крім того, будівельники пошкодили теплотрасу – мешканці навколишніх будинків на декілька днів залишилися без тепла.
На сьогоднішній пікет вийшло небагато людей – все-таки понеділок. З місцевих були переважно люди похилого віку. Мешканців вулиці Пирогова підтримали кияни з інших «гарячих» точок – представники ініціативних груп з вул. Олеся Гончара, 17 – 23 та проти забудови на місці Десятинної церкви. Також були представники громадських організацій – ВГО «Коаліція Учасників Помаранчевої Революції», «Збережи старий Київ».
Разом місцевими мешканцями в пікеті брали участь депутати Київради Олександр Бригинець та Тетяна Меліхова. На думку пана Бригинця, головною проблемою зараз є те, що наша влада думає проте, як догодити забудовникам, а не як захистити киян. «Влада шукає законні підстави, щоб дозволити будівництво, а не законні підстави, щоб його не дозволити. Всі документи, які видаються, з точки зору букви закону в переважній більшості дотримані. Коли говорити про дух закону, то він не дотримується. Тому ми не можемо зупинити багато будівництв. Поки громадськість спить – будівельники будують. Як тільки громадськість прокидається, будівельники зупиняються. Наше завдання сьогодні – активізувати політикум країни і політикум міста, щоб вони зрозуміли, що є така гаряча точка і потім вирішили її не в інтересах киян – в своїх інтересах як людей, які захочуть залишитися при владі. Якщо нинішня влада не схаменеться, її чекає доля команди Черновецького – нульовий рейтинг чи антирейтинг», – вважає депутат.
Кияни спробували достукатися до влади через будівельний паркан. Навряд чи їх почули чиновники, які видавали дозвільну документацію, зате вийшов охоронець і став звинувачувати пікетувальників у зазіханні на приватну власність. Згодом приїхала й начальник будівництва з двома правоохоронцями.
З представників владних структур до киян так ніхто й не прийшов. Натомість під кінець пікету з’явився народний депутат КирилоКуликов. Відомий своєю активною участю у боротьбі з будівництвом на Гончара, 17 – 23, Кирило Борисович пообіцяв розібратися в цій справі. «Ми нічого не збережемо, якщо не будемо організовані, якщо не станемо й не спробуємо боротися з цим свавіллям. Я не буду обіцяти вам золоті гори. Я візьму цю справу і спробую з нею розібратися. Якщо побачу, що тут порушується закон, я буду разом з вами боротися з цим беззаконням», – запевнив пан Куликов.
Хочеться вірити, що всі разом ми зможемо зупинити це будівництво, і на місці будівельної техніки тут з’являться омріяний мешканцями дитячий садок та місце для відпочинку, яке відібрали забудовники. До речі, черговий суд у цій справі відбудеться вже третього березня.
- Міцний крафт в Україні: як недосконале законодавство гальмує галузь Катерина Камишева 00:16
- Імпорт російського урану до Німеччини зріс майже 70%. Володимир Горковенко вчора о 22:07
- Чи є місце Ханукії в центрі Києва? Олег Вишняков вчора о 13:28
- Про газ для "чайників" Євген Магда вчора о 12:23
- Особливості аудиту земельних ділянок для успішної реалізації будівельних проєктів Ольга Сидорчук вчора о 11:39
- Витяг з держреєстру не є належним доказом самопредставництва в суді для юрособи Євген Морозов вчора о 09:35
- Як стати відомим адвокатом за 1 рік? Тетяна Лежух 02.01.2025 16:26
- Як українським трейдерам успішно працювати на біржі EPEX Spot Ростислав Никітенко 02.01.2025 12:29
- Синьо-жовтий прапор у Гаазі: як Україна змінює правила глобального правосуддя Дмитро Зенкін 02.01.2025 12:05
- Юридичні послуги у 2025 році: виклики, перспективи та етика професії Світлана Приймак 02.01.2025 10:00
- Стягнення на один і той самий предмет іпотеки в різні способи Євген Морозов 02.01.2025 09:48
- ПЗУ "Про ринок деревини" – найкраща робоча модель захисту вітчизняних деревообробників Юрій Дюг 02.01.2025 09:08
- Статистика 2024: Як форензик допомагає виявити фінансові злочини Артем Ковбель 02.01.2025 02:12
- О распаде (разделе, национализации) крупнейших мировых ТНК Володимир Стус 01.01.2025 22:56
- 5 причин, навіщо складати CELPIP у 2025 році? Олександра Смілянець 01.01.2025 12:25
-
Вартість електрики в Німеччині впала нижче нуля. Цей феномен трапляється дедалі частіше
Бізнес 104412
-
Кінець епохи. Що буде з мережею АЗС "Авіас"
Бізнес 86086
-
До України їдуть ракети Sea Sparrow. Що це за зброя і як для них адаптували радянські "Буки"
Технології 45268
-
"Пропускна здатність русла була майже нульова". Біля Києва розчистили річку за 11 млн
Бізнес 12652
-
У Вознесенську відновив роботу залізничний вокзал – фото
Бізнес 12433