Реформа, що за рік змінила Київ
Підсумки.
Кажуть, що реформа реклами, яка вже рік змінює столичні вулиці — одна з найуспішніших із тих, що були запроваджені в Києві. Однак оператори і міська влада, які 2017 року разом змінили правила гри на рекламному ринку міста, поки що не поспішають хвалитися успіхами. Бо за сотнями оновлених вулиць і тисячами рекламних конструкцій, що були демонтовані й замінені на нові, стоїть важка і часто невдячна цілодобова робота. Хоча й справді, вже видно результат командних зусиль. Проте змінити ще потрібно чимало.
Загалом план змін у Києві працює доволі ефективно, і досвід свідчить, що співпраця влади і громади з бізнесом може бути і є успішною. За цифрами, які полюбляють чиновники і про які завжди допитуються журналісти, стоять довгі місяці роботи над Правилами і Схемою розміщення рекламних конструкцій. Після непростих домовленостей, що матеріалізувалися в чіткий план роботи, ми вже рік працюємо на київських вулицях. Виправляємо те, до чого призвів хаос попередніх десятиліть.
Звичайно, реформа у столиці могла б рухатися й швидше, однак гальмує процес низка об’єктивних причин. А педалі цих гальм часто під контролем чиновників. Наприклад, якщо рекламна конструкція розташована на землі, підпорядкованій Міністерству культури, то її розміщення потрібно погодити. Однак замість того, аби відреагувати на відповідну заяву від оператора протягом 5-и робочих днів, документів доводиться чекати 8 місяців. Такі випадки, на жаль, не поодинокі, і стосуються не тільки чиновників із Мінкульту. Загалом у столиці діє понад три десятки різних служб. І на те, аби з кожною порозумітися, операторам доводиться витрачати чимало часу і сил. Іноді йшли місяці на узгодження паперових нюансів із «Київавтодором». Районні підприємства комунальної корпорації теж полюбляють затягувати погодження місць розташування рекламних конструкцій, посилаючись на вже проведений благоустрій. І це попри те, що зміни затверджені Схемою. Схожі палиці в колеса Реформи ставлять й інші комунальники чи служби благоустрою, не відстає і патрульна поліція.
Сподіваємося, затверджені технологічні картки адміністративної послуги з видачі, переоформлення, продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами допоможуть припинити саботаж чиновників, і вони, так само якісно, як і ми, виконуватимуть свої посадові обов’язки.
Адже, на відміну від чиновників, операторам є чим ризикувати. Бізнес уже вклав у реформу мільйони обігових коштів, інвестуючи у благоустрій міста. Оновлення однієї конструкції коштує від 40 до 350 тис. грн, а демонтаж разом із благоустроєм — від 3 тис. до 25 тис. грн. Зрозуміло, такі інвестиції були б неможливі без досягнення консенсусу з громадою і владою міста. Реформа саме в цьому аспекті — гарний приклад для наслідування. Адже прозорість і передбачуваність усіх процесів дають надію на послідовний і успішний розвиток бізнесу, а городяни отримують цивілізований і зручний громадський простір. Саме тому ми всі разом рекордними темпами змінюємо Київ. І наближаємося до виконання плану, згідно з яким замість 12 тис. конструкцій по всьому місту залишиться не більше ніж 4,4 тис. На роботи, які за звичних умов потребують кількох років, ми витратили понад один рік. Оновивши центр Києва, оператори з лютого вже працюють у 3-й і 4-й форматних зонах, спальних районах і вздовж великих магістралей.
Останній рік показав, що в разі спільного бажання бізнесу, міської громади та влади можна достойно і швидко змінювати вигляд наших вулиць, а отже, і якість нашого життя. Цьому не зможуть завадити ні бюрократи, ні ті бізнесмени, які намагаються загальмувати реформу в судах. Місто і ті люди, які в ньому живуть і працюють, мають отримати якість європейського рівня на кожній столичній вулиці.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13541
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5196
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5029
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4806
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4144