Жорсткий локдаун: центральная влада vs місцева
Попри те, що пандемія триває вже другий рік, українська влада, на жаль, і досі не випрацювала ефективний механізм контролю за розповсюдженням хвороби.
Кількість хворих на ковід значно збільшилася за останні декілька тижнів. Статистика свідчить про початок уже третьої хвилі епідемії. Але, попри те, що пандемія триває вже другий рік, українська влада, на жаль, і досі не випрацювала ефективний механізм контролю за розповсюдженням хвороби.
Низка країн світу вже зуміли провести успішну вакцинацію та фактично подолали пік захворюваності. В Україні ж з цим й досі проблеми — просвітницька робота щодо вакцинації провалена та половина українців не хочуть робити щеплення від коронавірусу.
Як показала практика, регіональні лідери подекуди ефективніше борються з повідом, ніж центральна влада. Тому цілком логічним рішенням було би надати місцевій владі повноваження щодо запровадження тих чи інших обмежувальних заходів в місті.
Нещодавно мер Києва звертався до Кабміну саме з цим проханням, але воно було фактично проігнороване урядом. Те, що Шмигаль на засіданні уряду заявив, що «мовляв владі на місцях не забороняють ухвалювати подібні рішення» - лише слова, які не мають під собою підґрунтя, адже відповідну постанову ніхто не змінював. Тож, з огляду на критичну ситуацію в країні, мерам міст довелося самостійно приймати рішення щодо введення жорсткого локдауну.
Чому ж Кабмін «умив руки» і так індиферентно поставився до прохання місцевої влади? Вся справа в рейтингах та страху утратити контроль на місцях. Уряд не хоче брати на себе відповідальність за рішення щодо жорсткого локдауну. Наразі центральна влада перебуває в безпрограшній позиції і цим вміло маніпулює.
Вона нібито недотична до рішення щодо посилення карантину в містах і весь народний гнів звалюється виключно на плечі органів місцевого самоврядування. А це - і мітинги ФОПів, і проблеми з приватними перевізниками, які маніпуляцією вимагають підвищення цін або припинення роботи маршруток через нерентабельність. І цим кейсом можна вміло маніпулювати.
Яке би рішення згодом не було прийнято місцевою владою – вона буде цапом-відбувайлом в очах українців. Якщо в місті посилиться карантин - відповідальність за збитки на закритих підприємствах буде нести місцева влада. Якщо ж рішення щодо жорсткого локдауну не буде прийнято – відповідальність за смерті людей і переповненість лікарень внаслідок посилення інфікування також несе місцева влада. Тобто в будь-якому випадку, центральна влада не під ударом. Вона рятує свій рейтинг, вбиваючи рейтинг регіональних лідерів.
Також це можна назвати своєрідною помстою місцевій владі. Минулого року Кабмін зробив висновки, що брати всю відповідальність щодо карантину на себе не можна – на цьому будуть вигравати мери міст, якщо не захочуть виконувати вказівки центральної влади (як приклад - мер Черкас Бондаренко). Вони підіграють народові, зокрема ФОПам, і набивають собі рейтинги. Паралельно рейтинг центральної влади падає.
Що ми бачимо зараз? В ОП висловлюють невдоволення тим, що нібито місцеві лідери «перекривають кисень» ФОПам і при цьому дозволяють працювати громадському транспорту і деяким великим торгівельним центрам. Тобто це свідоме вливання негативу має єдину ціль - знизити рейтинг міських голів. І, якщо врахувати, що останнім часом певні соціологічні дослідження демонструють підвищення електоральної довіри українців до деяких регіональних лідерів на фоні падіння рейтингу президента – то для центральної влади ці вливання негативу цілком виправдані.
До того ж, якби Кабмін погодився офіційно надати органам місцевого самоврядування змогу самостійно запроваджувати посилені обмежувальні заходи – для нього це означало б втрату контролю на місцях. Той, хто рулить процесом – завжди має переваги.
У місцевих же лідерів практично немає вибору, вони мусять рятувати людей своїх територіальних громад. І навіть, якщо для мерів міст запровадження жорсткого локдауну може вилитися в бунти і народний гнів, згодом ситуація стабілізується лише на їхню користь.
Впевнений, з часом до людей прийде усвідомлення, що рішення про введення локдаунів у містах мерами продиктоване не одномоментним бажанням піару, а заради збереження життя людей.
- Міцний крафт в Україні: як недосконале законодавство гальмує галузь Катерина Камишева 00:16
- Імпорт російського урану до Німеччини зріс майже 70%. Володимир Горковенко вчора о 22:07
- Чи є місце Ханукії в центрі Києва? Олег Вишняков вчора о 13:28
- Про газ для "чайників" Євген Магда вчора о 12:23
- Особливості аудиту земельних ділянок для успішної реалізації будівельних проєктів Ольга Сидорчук вчора о 11:39
- Витяг з держреєстру не є належним доказом самопредставництва в суді для юрособи Євген Морозов вчора о 09:35
- Як стати відомим адвокатом за 1 рік? Тетяна Лежух 02.01.2025 16:26
- Як українським трейдерам успішно працювати на біржі EPEX Spot Ростислав Никітенко 02.01.2025 12:29
- Синьо-жовтий прапор у Гаазі: як Україна змінює правила глобального правосуддя Дмитро Зенкін 02.01.2025 12:05
- Юридичні послуги у 2025 році: виклики, перспективи та етика професії Світлана Приймак 02.01.2025 10:00
- Стягнення на один і той самий предмет іпотеки в різні способи Євген Морозов 02.01.2025 09:48
- ПЗУ "Про ринок деревини" – найкраща робоча модель захисту вітчизняних деревообробників Юрій Дюг 02.01.2025 09:08
- Статистика 2024: Як форензик допомагає виявити фінансові злочини Артем Ковбель 02.01.2025 02:12
- О распаде (разделе, национализации) крупнейших мировых ТНК Володимир Стус 01.01.2025 22:56
- 5 причин, навіщо складати CELPIP у 2025 році? Олександра Смілянець 01.01.2025 12:25
-
Вартість електрики в Німеччині впала нижче нуля. Цей феномен трапляється дедалі частіше
Бізнес 104765
-
Кінець епохи. Що буде з мережею АЗС "Авіас"
Бізнес 86411
-
До України їдуть ракети Sea Sparrow. Що це за зброя і як для них адаптували радянські "Буки"
Технології 45597
-
"Пропускна здатність русла була майже нульова". Біля Києва розчистили річку за 11 млн
Бізнес 12721
-
У Вознесенську відновив роботу залізничний вокзал – фото
Бізнес 12434