Куди зникають мільйони з лісгоспів Волині?!
Волинський ліс: кому вигода, а кому й шкода?

Середній місячний об’єм лісоматеріалів, який переробляється лісгоспами Волині – 25 тисяч м3 кругляку. З цієї сировини, в результаті переробки, виходить 9505,7 м3 готової продукції, таким чином – коефіцієнт складає 2,63 (25 000 м3 : 9505,7 м3).
Експортують державні підприємства свою перероблену продукцію за ціною 1 м3 = 93 євро, а справжня ринкова вартість – 115 євро. Різниця з кожного кубометра – 22 євро.
Якщо запропонувати палетну дошку за ціною 93 євро за 1 м3, то заінтересованих покупців не те що шукати не прийдеться, лісгоспи вимушені будуть відбиватися в прямому розумінні цього слова.
Рахуємо упущену вигоду: 22 євро х 9505,7 м3, то загальна сума складе 209 125 євро щомісячно. Що за середнім курсом євро до гривні (1 євро = 34,25 гривень) сума упущеної вигоди складає 7 162 544 гривень (209 125 євро х 34,25 грн).

Звісно, такі ризики від господарської діяльності можна було б пояснити як завгодно, в тому числі – особливостями зовнішньоекономічної діяльності, довгостроковими контрактами тощо. Однак, все це зводиться більше до переслідування особистих комерційних інтересів. Звісно, з тіньовими коштами у формі готівки, які отримуються, як результат, можна впливати на різні процеси та навіть на контролюючі органи.
Набагато вигідніше лісгоспам продавати ліс кругляком на відритих торгах, ніж займатися його переробкою. Середня ціна лісу-кругляку класів «С», «D» коливалась в межах 1250 грн (без ПДВ) за 1 м3. Для виготовлення 1 м3 готової продукції державному підприємству необхідно використати 2,63 м3 кругляку, іншими словами – 3287 грн (1250 грн х 2,63 коефіцієнт), що дорівнює 96 євро. Продавши приватним лісопереробникам без подальшої власної переробки і експорту державний сектор економіки отримав би на 3 євро більше (96 євро – 93 євро) з кожного метра кубічного. Враховуючи місячні об’єми переробки сировини, а це 9505,7 м3. Недоотриманих коштів за один місяць назбирається до мільйона гривень, а саме: 976 710 грн (9505,7 м3 х 3 євро х 34,25 грн). Це знову та ж упущена вигода і своєрідна плата за відмову від відкритих торгів деревиною.
Обласні управління лісових та мисливських господарств неефективно «координують» діяльність лісгоспів області і не спроможні оперативно виходити з кризових ситуацій. Результат? Упущена вигода, і в першому, і в другому випадку досягає мільйонів гривень.
Додати до цих розрахунків відсутність прозорого ринку деревини, маніпуляції під час рубок і транспортування і можна прийти до висновку, що окремим чиновникам і підприємцям Волинський ліс приносить вигоду, а місцевим громадам і суспільство завдає шкоду!
Можна порівняти господарський, матеріальний, технічний стан лісгоспів, які не мають власної переробки деревини, тому й активно розвиваються, з тими, хто це здійснює. Результати ефективності господарювання лежать на поверхні, їх зможе помітити навіть неозброєним оком. Що ж роботи в такому випадку? Непотрібно вигадувати велосипед, а є потреба в елементарних заходах: 1) кадровій реформі, 2) наведенні порядку і забороні власної переробки і 3) системних підходах до управління лісовою сферою, створення відкритих та прозорих правил ринку деревини.

Упущена вигода для державних підприємств майже завжди дорівнює надмірним прихованим доходам чиновників лісового господарства.
Обласні управління лісових та мисливських господарств, на жаль, продовжують нав’язувати керівникам неефективну власну переробку і нарощувати її об’єми! Парадокс, чи не так? Однак, коли заглянути за лаштунки прихованого господарювання, стає зрозумілою їхня логіка – надмірне власне збагачення і подвоєння власних статків.
Сподіваюся, рано чи пізно, відповідальні чиновники зможуть порахувати і звести цифри і числа до купи, які пов’язані з власною переробкою деревини та тіньовим обігом природних ресурсів і навести елементарний порядок. Чим суттєво збільшити надходження до різних бюджетів і покращити матеріальні становища місцевих громад.
*фотографії, використані в публікації - ілюстровані!
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 712
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 601
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 247
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35791
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11588
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6059
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3355
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 1928