Економіка під час війни — не просто міцний тил. Це — ряд серйозних рішень та вивірених дій, комплекс заходів, що розробляються на довгострокову перспективу. Хто стоїть за кермом цього руху?
Зростання та підтримка економіки — відповідальність не тільки уряду та міністрів, це двостороння справа держорганів та українського бізнесу, який прозоро платить податки.
Пропоную подивитись на конкретних прикладах, чому оподаткування — це не єдиний важіль повноцінної структури економіки та що лежить в основі правильної взаємодії бізнесу з органами влади.
За рік війни українські компанії проходили різні етапи адаптації. Як всередині власних операційних процесів, так і у взаємодії з чинним законодавством.
Першою галуззю, яка відносно швидко стала на воєнні рейки, є IT-галузь.Індустрія технологій в Україні нараховує майже 300 тисяч фахівців та зростає щороку на 25-30%. За даними асоціації IT Ukraine на початку 2022 галузь вийшла на перше місце за обсягом експорту послуг (понад $6 млрд на рік) і принесла країні понад 4% ВВП. Україна є одним із найбільших експортерів ІТ-послуг в Європі. Що ж стосується воєнного часу, то за даними Опендатабот, ІТ-послуги стали єдиною галуззю експорту, яка зросла на 27% у минулому році, порівняно з 2021.
Одна із небагатьох, сфера до цього часу наповнює державний бюджет на довоєнних нормах. Для порівняння: у 2020 було сплачено податків і зборів на суму 17,2 млрд грн, у 2021 сума зросла до 23,5 млрд грн, а вже у вересні 2022 за даними IT Ukraine сума сягла 48 млрд грн.
Слід зазначити, що вагоме відрахування в держбюджет у 2022 представники українського технологічного бізнесу робили згідно чинного законодавства. Тобто на основі закону про спрощене оподаткування на період воєнного стану, прийнятого весною 2022. Спрощена система за цим законом давала можливість сплачувати 2 % від прибутку замість 5%.
Тим не менш, вже у 2023 році на деякі технологічні компанії чекає скасування пільг, адже Верховна Рада прийняла закон №2876-IX від 12.01.2023, що передбачає повернення податку на прибуток з податком на дохід і ПДВ для організаторів азартних ігор. І це більше схоже на наповнення бюджету тут і зараз, ніж на довгострокову стратегію. Дане рішення не посилить економіку країни, а навпаки матиме руйнівні наслідки, бо торкнеться багатьох суміжних сфер, з якими співпрацює гемблінг: реклама та маркетинг, розробка та безпека персональних даних, консалтинг, юридичні послуги, рекрутинг тощо. Крім того, за даними Міністерства економіки України у травні, тобто майже одразу після того, як були прийняті закони, які дозволили перехід на спрощену систему оподаткування, загальні показники були достатньо задовільні: щомісячно підприємства IT-галузі сплачували 222 млн грн податків, а чверть з них робила це наперед, що принесло бюджету додаткові 165 млн грн, серед яких сплати податків організаторами азартних ігор. Чи може уряд розраховувати на подальші сплати наперед за відсутності пільг? Відповідь сумнівна.
Дещо передбачуваний раніше, але все ж надскладний етап для бізнесу почався наприкінці 2022 року, коли країна-агресор розпочала систематичні атаки на об’єкти критичної інфраструктури. За даними опитування Європейської бізнес асоціації, щоб мінімізувати вплив відключень електроенергії, 86% бізнесів, у тому числі технологічні, встановлюють генератори або інші ДБЖ, 65% використовують альтернативні джерела зв’язку та Інтернету, 25% переносять дані у хмару, 22% проводять заходи з кібербезпеки. А 10% опитаних перебої з електроенергією змусили проводити релокацію бізнесу або персоналу.
Втрати, які несе при цьому бізнес, суттєві: 40% опитаних компаній повідомили, що їхні витрати на забезпечення автономності вже склали до $50 тисяч, ще 22% повідомляють про витрати в діапазоні $50−100 тисяч, 24% — про $100−200 тисяч, і 14% витратили вже більше ніж $200 тисяч.
Для компаній стало важливим забезпечити стабільність робочих процесів: закупівля генераторів, акумуляторів, модемів, старлінків, екофлоу тощо. Імпорт таких товарів — масова тенденція в Україні. Зважаючи на це, у листопаді 2022 урядом країни були внесені зміни до Постанови КМУ від 20 березня 2020 р. № 224, де до переліку товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, додалися електрогенераторні установки, трансформатори, електричні акумулятори, системами для забезпечення супутникового доступу до Інтернету (вже всім знайомі Старлінки і т.д.).
Зміни до Постанови не принесли поліпшення одразу. Митний контроль на місцях не мав інструкцій, тому на практиці відмовляв у застосуванні пільг. Головними перешкодами стали:
- Хибна інтерпретація Постанови. Наприклад, провести генератор можна було лише з причини його подальшого використання у боротьбі з COVID-19. А отже і довести це відповідними документами;
- Митний контроль трактував, що пільга не розповсюджується на фізичних осіб;
- До переліку ввозу потрапили не всі коди товарів;
- Відсутність у Постанові детального роз’яснення грошових еквівалентів. Трактувалося, що пільга на ввезення має бути лише на товари, що не перевищують вартість 500 євро. Те ж саме стосувалось поштових відправлень на суму більше ніж 150 евро.
Згодом було прийнято новий пакет актів – закони №2836-XI та №2837-IX від 13.12.2022, які вносять зміни до Податкового та Митного кодексів України задля сприяння відновлення енергетичної інфраструктури України. Ними передбачено:
- Звільнення від оподаткування ввізним митом та ПДВ на період воєнного стану (але максимум до 01.05.2023) ряду товарів (і операцій з їх ввезення, пересилання в митному режимі імпорту): електрогенераторів, трансформаторів, систем для забезпечення супутникового доступу до Інтернету, пристроїв для приймання, перетворення та передачі або відновлення голосу, зображень та іншої інформації, включаючи пристрої для комутації та маршрутизації і т.д. Правило поширюється у тому числі і на ті товари, що передаються через міжнародні поштові та експрес-відправлення. Великим плюсом цього правила є те, що для його застосування не передбачено обмежень обігу чи осіб, серед яких поширюються товари.
- Звільнення від оподаткування ввізним митом та ПДВ на період воєнного стану майже всіх товарів, що ввозяться на митну територію України громадськими об'єднаннями та/або благодійними організаціями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для подальшої їх безоплатної передачі такими особами на користь ЗСУ, добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам.
Зазначені закони набули чинності 3 січня 2023, тож маємо надію, що ці акти на практиці дозволять полегшити ввезення в Україну вкрай необхідних товарів.
На прикладі двох кейсів бачимо, що результат взаємодії держави та бізнесу може бути різним. У питанні оподаткування компромісу зі сторони уряду немає, що не тільки негативно впливатиме на розвиток компаній, але й похитне стійкість економічного фронту. Ситуація з митними пільгами демонструє win-win відносини між державою і бізнесом, які дозволять бізнесу продовжувати свою діяльність, незважаючи на складні умови сьогодення, а державі отримувати від цього більше надходжень до бюджету.
В основі спроможного економічного фронту під час війни лежить відкритий діалог між урядом та бізнесом, їх організовані дії щодо стабілізації економіки та спільна мета, яка веде не тільки до Перемоги, а й до розвитку України після неї у довгостроковій перспективі.
