Кухар для нашої Перемоги
З фронтових історій.
Війна — не війна, а обідати треба. Позаяк їжа — ідеальний будівельний матеріал нашого життя і джерело енергії людини.
Для нормального збалансованого харчування нам, свідчить медицина, потрібно на добу в середньому 800 грамів їства (без води) і, власне, 2000 грамів самої Н2О. Але дуже важливо, де то, в якому місці, за яких обставин спожито. В якій атмосфері, за якого антуражу. Та як приготовлено. До столу подано…
От нещодавно з фронту приїздив у відпустку мій родич, старший лейтенант, командир чоти з передової на фронті. Розповідав, що в його взводі, який він отримав під свою команду ще в лютому цього року, виявився з виду чоловік-інвалід. Коли вперше побачив, зізнається свояк, мимоволі подумав: «І як ті військові комісари на місцях добирають людей для служби? Цьому фронтовику не в строю ходити, а в інвалідному візку, даруйте, кататися треба… У нього явно нелади з рухомим механізмом. А от на загальних зборах призначили його кухарем — сам, власне, напросився… Боже ж ти мій, що він на кухні витворяє. У польових, спартанських умовах. Такі страви в одну мить готує, що і найдорожчі ресторани на них би неодмінно спокусилися б… Перекупили б собі такого ладного фахівця...»
Усе спокійно було аж до того часу, поки чоту мого родича не відвідала військова комісія, котра приймала оборонний об’єкт взводу, споруджений самими оборонцями — траншеї, ходи сполучення, бліндажі, командний пункт, тощо. Сказати б, фортифікаційні споруди оборонного сектора. І ось диво, об'єкти пани перевіряючі належно атестували, достойну оцінку виставили, кляті орки і з свого бісового боку також, обстрілюючи об'єкти без будь-яких уражень нашого особового складу теж довели високі гарантії дій особового складу взводу в будівництві об'єкту, а висновок учинився один. Знаєте який? З чоти належить забрати, так би мовити, висунути на підвищення в полковій субординації лише одного бійця — кухаря взводу тероборони. Щоб, зрозуміло ж, надалі готував делікатеси виключно для… фронтового начальства…
Бої боями, виходить, а верх завжди бере логіка ситого обіду. Зрозуміло ж, для начальства...
Тим часом під завісу цьогорічного золотолистого жовтня ми з дружиною потрапили під запрошення ще одних родичів на званний обід. Аби, відклавши всі справи і турботи, на годину-другу, за файним столом, просто-таки побачитися, усміхнутися одні одним, заглянути одні одним в очі, теплими словами обмінятися, тим самим заявити, що ми живі та здорові, що не зважаючи ні на що залишаємося в строю українців… Бо на перекір страхіттям війни, життя все-таки продовжується.
А тут і дзвінок з далекого і глибокого бойового окопу до мене долетів від родича-фронтовика. Я, до речі, повсякчас намагаюся підтримати морально свого молодого чотного. На війну мене не беруть за віком, навіть прес-секретарем чи хоч би до будь-якої фронтової газети, як настирливо просився, (ех, пані Маляр, мила Ганно Василівно, навіть ви тут не посприяли!), то вряди-годи передаю племіннику книги, свіжі публікації, аби він як командир взводу мав звідки інформації почерпнути для підтримки морального духу своїх людей…
А пан старший лейтенант веселий цього разу, сміючись, каже мені:
—Пригадуєте, якось я вам розповідав, про нашого взводного кухаря, якого забрали делікатеси для начальства готувати… Мої хлопці чолобитного листа командиру бригади накатали. І вчора наш Петрович знову прибув у розпорядження нашого взводу. Усіх просто розцілував, бо каже, що геть замучився щоранку готувати яйця-пашот для начальства. (Дехто з старшин, відмічу у дужках, став замовляти і яйця Бенедикт та яйця по-флорентійськи, що вимагають особливої кулінарної майстерності у приготуванні). Наші ж хлопці скромні та невибагливі. Але борщ має бути такий, як колись коштував його сам Іван Мазепа… Не нижче. За такої кашообозної підтримки і ворога легше бити…
На фото: Ми з моєю дружиною Ольгою Іванівною в гостях у рідні…
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 17716
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 10281
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6022
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3378
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2478